Наративи української музичної попкультури в контексті російсько-української війни

Анотація

Мета статті – виявити специфіку наративів в українській музичній попкультурі крізь призму російсько-української війни та розкрити їх вплив на утвердження національної ідентичності. Методологія дослідження. Застосовано метод аналізу та синтезу, метод теоретичного аналізу, термінологічний метод, типологічний метод, історико-культурний метод, метод компаративного та культурологічного аналізу. Наукова новизна. Розглянуто проблематику конструювання пісенних наративів на сучасному етапі розвитку української музичної популярної культури крізь призму подій російсько-української війни; досліджено пісенні наративи, сформовані під впливом подій під час антитерористичної операції на Донбасі (АТО) та оголошення воєнного стану; проаналізовано контент української популярної музики 2014-2025 рр. і виявлено найбільш популярні наративи. Висновки. Дослідження виявило, що в контексті музичної попкультури 2014-2025 рр. пісенний наратив позиціюється як важливий засіб акумулювання і транслювання (в кодифікованій формі, опосередкованій специфічною лексикою естрадної пісні та художньо-образною системою) культурних традицій, цінностей, колективної пам’яті та соціального досвіду українського народу. У творчості представників сучасної української попкультури не лише відображаються традиційні пісенні наративи, але й продукуються, на основі реалій сьогодення, нові наративи, які репрезентують та інтерпретують події російсько-української війни, формують колективну пам’ять, сприяють становленню національної ідентичності, а відтак є потужним інструментом конструювання соціальної реальності. На основі запропонованої М. Мицюк типологізації сучасних медіанаративів проаналізовано контент української популярної музики з моменту початку російсько-української війни і донині та виявлено, що найбільш поширеними є героїчні (оспівують жертовність та мужність), мітологізовані (відтворюють традиційні образи, символи та старі історії в актуальному контексті), сатиричні (висміюють агресора) та трагічні наративи (про людські втрати та руйнування). Мітологізовані наративи, що репрезентовано засобами авторської адаптації народних та стрілецьких пісень є одними з найбільш дієвих у контексті утвердження національної ідентичності.