Стратегії просування національного бренду через хореографічне мистецтво: зарубіжний досвід і українські реалії

Анотація

Метою статті є дослідити стратегії просування національного бренду через хореографічне мистецтво на основі аналізу досвіду формування культурного іміджу держави та окреслити специфіку українських реалій у контексті використання танцювальних практик як ефективного інструменту культурної дипломатії та міжкультурної комунікації. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу, а також сукупності таких методів, як культурологічний, мистецтвознавчий. Застосовано аналітичний метод для виявлення ключових механізмів інтеграції танцювального мистецтва в стратегії культурної дипломатії та якісного аналізу сучасних українських хореографічних проєктів. Наукова новизна. У роботі вперше системно розглянуто хореографічне мистецтво як стратегічний ресурс формування національного бренду України, окреслено його потенціал для міжнародної комунікації та визначено можливості використання зарубіжного досвіду у вітчизняних умовах. Запропоновано концептуалізацію хореографії як культурного коду, що здатен інтегрувати традицію та сучасні мистецькі практики в єдине цілісне представлення держави на міжнародній арені. Висновки. Хореографічне мистецтво є дієвим інструментом просування національного бренду завдяки своїй універсальній мові, високій емоційності та здатності поєднувати етнічні й сучасні культурні коди. Зарубіжний досвід демонструє ефективність поєднання традиційного танцю із сучасними сценічними формами, залучення інноваційних технологій та державної підтримки. Український контекст вимагає посилення інституційної координації, інвестицій у хореографічні проєкти та створення інтегрованої стратегії, що поєднає автентичність і сучасність для підвищення впізнаваності країни у світі.