Урбаністичний акварельний пленер як форма осмислення міського простору в сучасному мистецтві

Анотація

Метою статті є дослідження феномену урбаністичного акварельного пленеру як сучасної художньої практики, що формує нові підходи до осмислення міського простору, його візуальної ідентичності та емоційно-естетичної репрезентації в мистецтві ХХІ століття. Увагу зосереджено на виявленні взаємозв’язку між художнім сприйняттям урбаністичного середовища та культурними трансформаціями міського ландшафту. Методологічну основу дослідження становить поєднання мистецтвознавчого, культурологічного та феноменологічного підходів. Використано методи порівняльного аналізу, спостереження, мистецької інтерпретації і візуального аналізу творів учасників сучасних українських та європейських акварельних пленерів. Застосовано також контекстуальний метод для осмислення урбаністичного акварельного живопису у взаємозв’язку з тенденціями екологічного та соціального мистецтва. Наукова новизна. Уперше урбаністичний акварельний пленер розглянуто як інструмент візуальної рефлексії міського простору, що поєднує документальність та художню інтерпретацію середовища. Обґрунтовано поняття «пленерний урбанізм» як форму мистецького діалогу з міською тканиною, у межах якого акварель постає не лише технікою, а й засобом комунікації між художником і простором. Виявлено роль акварелі у формуванні м’якої естетики урбаністичного досвіду. Висновки. Урбаністичний акварельний пленер у сучасному мистецтві функціонує як форма культурного самовираження та медіації між людиною і міським простором. Його художня природа поєднує емпіричне спостереження, емоційну фіксацію і соціокультурну рефлексію. Через акварельні практики формується новий тип візуального мислення – поетика міста, що відображає екологічну чутливість, історичну пам'ять та естетику урбаністичної гармонії.