Акварель як художній засіб фіксації пам’яток культурної спадщини України середини ХІХ – початку ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344371Ключові слова:
акварель, живопис, художня фіксація та документування пам’яток, реконструкція, «візуальний архів», культурна спадщина УкраїниАнотація
Мета роботи – з’ясувати роль та особливості розвитку акварельного живопису як засобу художньої фіксації пам’яток культурної спадщини України середини ХІХ – початку ХХ століття, виокремити функцію документування, визначити вплив на сучасні практики збереження історико-культурного надбання та реконструкцію втрачених об’єктів, предметів, творів. У фокусі дослідження творчість Василя Тропініна, Тараса Шевченка, Костянтина Трутовського, Сергія Васильківського, Олени Кульчицької та ін. Методологія дослідження ґрунтується на культурно-історичному підході в оцінці умов та тенденцій розвитку акварелі, її функції у творчій інтерпретації дійсності та фіксації пам’яток культури, їх документуванні; історико-джерелознавчий аналіз уможливив підбір, систематизацію, огляд та оцінку літературних джерел у визначенні стану розроблення теми; герменевтичний підхід у поєднанні з іконографічним аналізом застосовувано при опрацюванні фактологічного матеріалу, сприяв уточненню часу і місця зображуваних пам’яток, їх стану в момент творчої фіксації загального вигляду, окремих елементів та деталей; порівняльний аналіз творчих манер художників у зображенні пам’яток розкривав їх ціннісні орієнтири та світоглядні засади у формуванні «візуального архіву» України. Наукова новизна статті визначається новим підходом до оцінки ролі акварельного живопису в збереженні культурної спадщини. Висновки. Акварель як художньо-документальний засіб фіксації об’єктів та пам’яток культури впродовж ХІХ – початку ХХ століть сприяла формуванню «візуального архіву», що відіграє багатофункціональну роль у системі збереження та вивчення культурної спадщини. У цьому контексті акварель об’єднує науку, технології, мистецтво, культурні цінності, що репрезентують минуле і сучасність. Її внесок у розвиток міждисциплінарних досліджень, реставрації, музейної справи, цифрової освіти, гуманітаристики є значимим у контексті сучасних викликів охорони культурної спадщини під час російсько-української війни.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.