Сучасні виміри народно-сценічної хореографії: діалог культурних традицій і цифрових інновацій

Анотація

Мета статті – виявити перспективні варіанти використання цифрових технологій в народно-сценічному танці в контексті проблематики діалогу традицій та інновацій в хореографічному мистецтві. Методологія дослідження. Застосовано метод теоретичного аналізу, метод аналізу та синтезу, типологічний метод, метод порівняльного аналізу та ін. Наукова новизна. Досліджено проблематику інтегрування інноваційних цифрових технологій в постановки народно-сценічної хореографії в контексті особливості поєднання традицій та новацій в хореографічному мистецтві; виявлено особливості впливу інноваційних технологій (нові медіа, доповнена реальність, штучний інтелект) в процес збереження української танцювальної культури та популяризації народно-сценічного танцю; запропоновано перспективні варіанти використання цифрових технологій в процесі балетмейстерської діяльності. Висновки. На сучасному етапі розвитку хореографічного мистецтва балетмейстерська діяльність має знайти необхідний баланс між традиційною лексикою, сформованими в процесі становлення та розвитку народно-сценічного танцю техніками та сучасними культурними наративами, інтегруючи інноваційні елементи та цифрові технології з метою створення яскравих, сповнених глибинним сенсом та ідейним наповненням хореографічних композицій, що відповідають запитам глядача ХХІ ст. У процесі дослідження взаємозв’язку культурного спадку та інновацій в постановках народно-сценічного танцю виявлено, що нові медіатехнології забезпечують технічну підтримку народно-сценічної хореографії, стимулюючи зміни в поширенні, успадкуванні, створенні, викладанні, естетиці та ін. Маніпулюючи цифровими елементами, такими як освітлення, текстури та просторові виміри, балетмейстери можуть створювати захопливі середовища, які переносять глядачів у фантастичні світи або викликають потужні емоції. Інтерактивний характер виступів з доповненою реальністю, штучним інтелектом та ін. ще більше залучає глядачів, запрошуючи їх стати активними учасниками художнього наративу. Загалом, інноваційні цифрові технології збагачують потенціал танцю в оповіді, дозволяючи виконавцям передавати складні наративи та викликати глибокі емоційні реакції через візуально приголомшливий та захопливий досвід. Оскільки народно-сценічний танець продовжує розвиватися як форма візуального оповідання, доповнена реальність (AR), штучний інтелект та інші новаторські цифрові інструменти, пропонують безмежні можливості для художніх інновацій та самовираження.