«Синдром Тангойзера» та травматичний мистецький досвід у фільмі Іштвана Сабо «Зустріч із Венерою»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344449Ключові слова:
Іштван Сабо, Ріхард Вагнер, оперний код, синдром Тангойзера, інтертекстуальність, цитата, алюзіяАнотація
Мета дослідження полягає у висвітленні інтертекстуальних зв’язків, що пронизують структуру кінофільму І. Сабо «Зустріч із Венерою» (1991), крізь призму узагальненого художнього коду – «синдрому Тангойзера». Методологія дослідження передбачає міждисциплінарний підхід, у якому поєднується семіотичний аналіз, теорія інтертекстуальності, нозографічний підхід та історико-культурні методи дослідження. Наукова новизна полягає в реалізації мистецтвознавчого потенціалу поняття «синдром Тангойзера» як методологічного інструменту дослідження взаємодії опери й кінематографу на прикладі особливостей фільму І. Сабо. Висновки. Використання поняття синдрому оперного героя як метафоричної матриці створюваного кінофільму виявляється плідним режисерським підходом, у результаті якого з’являється об’ємний багатошаровий текст зі значним інтертекстуальним потенціалом. Проявляючись на рівнях персонажів, авторів, цілісного художнього твору, «Синдром Тангойзера» ієрархізує структуру фільму та підсилює закладені в ньому смисли. У контексті нозографічного підходу в кінотексті виявлено «телескопічний» зв’язок «синдрому Тангойзера» з особливостями життєвого та творчого шляху Р. Вагнера та І. Сабо. Визначено функції музичних цитат як носіїв узагальненого художнього коду опери.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
