Балет К. Хачатуряна «Чіполліно»: у світі нових мистецтвознавчих фактів щодо київської прем’єри 1974 р.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2025.344473

Ключові слова:

балетна музика, дитячий хореографічний спектакль, музична структура балету, К. Хачатурян, балет «Чіполліно»

Анотація

Мета статті полягає у вивченні маловідомих фактів щодо творчої співпраці композитора К. Хачатуряна з балетною трупою Київського ДАТОБ ім. Т. Шевченка та її очільником Г. Майоровим. У методології роботи використано загальнонаукові методи дослідження. Серед них – методи системного, мистецтвознавчого, культурологічного та історичного аналізу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено маловідомі театрознавчі джерела, які суттєво розширили наукову проєкцію на вивчення історичного та мистецтвознавчого фактажу, пов’язаного зі створенням балету «Чіполліно». Висновки. Музика К. Хачатуряна, покладена в основу балету «Чіполліно», спочатку була створена для однойменного мультфільму, проте згодом набула театральної форми, здобувши структуру традиційного балету. Вона включала завершені хореографічні дивертисменти з провідною роллю дієвого танцю, зберігаючи прийоми кіномонтажу та сюжетно-емоційну виразність. Партитура вистави вирізнялася простими мелодіями пісенного складу, прозорою гармонійною фактурою та високою інтонаційною виразністю. У масових епізодах композитор трансформував інтонації міського фольклору та популярних естрадних мелодій, а використання електрогітари у складі симфонічного оркестру підсилювало ритмічну виразність і колорит музики. Особливу увагу композитор приділив музичній єдності спектаклю та наскрізному симфонічному розвитку. Цілісності драматургії сприяли трансформація ключових музичних тем, введення сцен-реприз у канву вистави та використання форми багаточастинного рондо, що забезпечило органічну взаємодію музики та сценічної дії. Завдяки роботі над музикою К. Хачатуряна, балетмейстеру Г. Майорову вдалося успішно реалізувати у сфері дитячого хореографічного спектаклю традиційні форми академічного танцю (варіації, дуети, тріо, розгорнуті ансамблі за участі кордебалету тощо), влучно передати гостроту фантазії з тонким почуттям гумору, використовуючи засоби вільної пластики, акробатики, буфонади та гротеску. Отже, постановка балету «Чіполліно» на сцені Київського ДАТОБ ім. Т. Шевченка стала важливим етапом у розвитку українського дитячого балетного мистецтва, сприяючи формуванню нових художніх стандартів і практик.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-25

Номер

Розділ

Музичне мистецтво