Авторська присутність як наративна стратегія у фільмах травматичної пам’яті сучасного українського документального кіно
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.351852Ключові слова:
українське аудіовізуальне мистецтво, наратор, автор, документальне кіно, травматична пам’ять, фокалізація, аудіовізуальний наративАнотація
Мета статті – дослідити феномен злиття позицій автора та наратора-свідка у фільмах травматичної пам’яті сучасного українського документального кіно, зокрема на прикладі стрічок «20 днів у Маріуполі» (реж. М. Чернов, 2024), «Реал» (реж. О. Сенцов, 2025) та «Порцелянова війна» (реж. Б. Белломо, С. Леонтьєв, 2024). Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу і синтезу, герменевтичний підхід, наратологічний та дискурс-аналіз, що уможливило розкриття багаторівневої структури документального аудіовізуального наративу. Відповідно до комунікативної схеми аудіовізуального наративу С. Четмена, у статті розрізнено рівні реального автора, імпліцитного (прихованого) автора, наратора та наратора-персонажа, що дає змогу простежити механізми «розщеплення» авторської суб’єктивності в сучасному документальному дискурсі. Наукова новизна статті полягає у визначенні авторської присутності як специфічної наративної стратегії в ролі наратора-свідка або наратора-агента та виявленні тенденції до використання означеної стратегії в документальних фільмах про повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Висновки. Авторська присутність у фільмах травматичної пам’яті сучасного українського документального кіно є не лише формою суб’єктивного коментаря, а й механізмом осмислення травматичного досвіду, що поєднує фактичну достовірність та емоційну автентичність. Вона трансформує документальне свідчення у простір особистісного переживання і колективної пам’яті. Отже, авторська присутність постає наративною стратегією свідчення, що поєднує документальну «об’єктивність» з емпатійною та етичною позицією автора. Це засвідчує перехід українського документального кіно від нейтрального спостереження до рефлексивної та емоційно залученої оповіді, у якій автор виступає медіатором між особистим досвідом і колективною пам’яттю війни.
Посилання
Pohrebniak, H. (2015). Authorship in cinema: The problem of self-realisation. Przegląd Wschodnioeuropejski, 6(2), 261–267 [in Ukrainian].
Reva-Levshakova, L. V. (2022). Narrative strategies of Wolf Schmid. Vcheni Zapysky. Philology. Journalism, 33(72), part 2, 39–47 [in Ukrainian].
Tkachuk, O. M. (2002). Naratological dictionary. Aston [in Ukrainian].
Chervinska, O. V. (2009). The complex of ideas of receptive poetics in a current methodological perspective. Psychological aspects of the current reception of a text: Theoretical and methodological view on contemporary verbal culture, 7–100. Chernivtsi [in Ukrainian].
Badmington, N. (2024). Roland Barthes in English: A guide to translations. Cardiff University. Retrieved from: https://sites.cardiff.ac.uk/barthes/files/2024/01/BADMINGTON-Roland-Barthes-in-English.pdf [in English].
Booth, W. C. (1968). The rhetoric of fiction and the poetics of fictions. Novel: A Forum on Fiction, 1(2), 105–117 [in English].
Chatman, S. (1978). Story and discourse: Narrative structure in fiction and film. Cornell University Press [in English].
Genette, G. (1982). Figures of literary discourse (A. Sheridan, Trans.). Columbia University Press [in English].
Prince, G. (1987). Dictionary of narratology (Revised ed.). University of Nebraska Press [in English].
Herman, D., Jahn, M., & Ryan, M.-L. (Eds.). (2005). Routledge encyclopaedia of narrative theory. Routledge [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.