Методологія науково-дослідної роботи у сфері дослідження маркетингу образотворчого мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.351854Ключові слова:
артринок, методологія дослідження, маркетинг образотворчого мистецтва, знавство, експертиза, культурологічні методи, економічні моделі, соціальний маркетингАнотація
Метою статті є розробка цілісної методології науково-дослідної роботи, здатної інтегрувати різногалузеві підходи для забезпечення глибинного та об'єктивного аналізу; всебічно дослідити методологічні інструменти та алгоритми у сфері соціального та комерційного маркетингу образотворчого мистецтва; різнобічно розкрити методологію дослідження маркетингу образотворчого мистецтва для студентів та аспірантів, що здобувають освіту в галузі мистецтвознавства та культурології, для широкого кола спеціалістів цієї галузі. Методологія дослідження базується на принципах системного підходу та міждисциплінарного синтезу, з використанням комплексу методів, адаптованих до специфіки артринку: порівняльно-історичного, економетричного моделювання, соціологічного контент-аналізу, комплексу технічної експертизи, методу нетнографії. Наукова новизна. Вперше на міждисциплінарному рівні досліджено методологічні інструменти маркетингу образотворчого мистецтва у сфері компетенції експертів-мистецтвознавців та знавецтва, а також у культурологічній, економічній, соціологічній, психологічній сфері. Висновки. Запропонована методологія науково-дослідної роботи у сфері маркетингу образотворчого мистецтва є інтегративною, поєднує гуманітарні (мистецтвознавчі, культурологічні) і точні (економічні, соціологічні, експертно-технологічні) наукові підходи. Центральним елементом є взаємодія між суб'єктивною культурною цінністю, сформованою представниками знавецтва, реставраторами культурних цінностей та експертами, що використовують методи рентгенографії та джерелознавства, і співвідносять їх з об'єктивною ринковою ціною на твори мистецтва, визначеною економетричним та маркетинговим аналізом. Подальша науково-дослідна робота у сфері дослідження методології алгоритмів маркетингу образотворчого мистецтва має бути зосереджена на розробці уніфікованих міжнародних стандартів для публікації даних про provenience та експертизу, що дозволить посилити прозорість та наукову обґрунтованість артринку.
Посилання
Akimov, D. (2021). Marketing researches and promotion works of art in the fine art’s marketing. Culture and Modernity, 1, 139–144 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2023). Historical Retrospective of Forming Fine Arts Marketing. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 1, 140–146 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2023). Marketing of Fine Art on the Way from Ancient Times to Art Market of the XXI Century. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 75–80 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2023). Marketing Algorithms for Promoting an Art Product on Art Market. Art History Notes, 43, 19–25 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2024). Methodology and Socio-Cultural Projecting of Algorithms for the Selection of Experts in Art Marketing and for the Formation of Art Collections. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 134–140 [in Ukrainian].
Akimov, D. I. (2025). Socio-Cultural Projecting and Component Methodologies of Social Engineering in Fine Arts Marketing. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 1, 172–178 [in Ukrainian].
Akimov, D. (2025). Application of Social Engineering Tools in the Implementation of Aesthetic and Hedonistic Functions in Fine Arts Marketing. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 136–141 [in Ukrainian].
Vakulenko, Yu. (2024). Implementation of Saving Function as the Main Function in Activities of European Visual Arts Museums during World War Two. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 126–132 [in English].
Vakulenko, Yu. (2024). Implementation of the Main Museums’ Functions and Art Projects of the Occupation Authorities in Ukraine from 1941 to 1943. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 231–236 [in English].
Vakulenko, Yu. (2025). Formation of the Museum Collection of the National Museum ‘Kyiv Art Gallery’: Nationalised Collections. Part 1. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 271–276 [in English].
Bourdieu, P. (1993). The field of cultural production: Essays on Art and literature. Columbia University Press [in English].
Galbraith, J. K. (2007). The New Industrial State. Princeton University Press [in English].
Denysiyuk, Zh. (2023). Cultural Potential and Creativity of Modern Communicative and Event Practices. Library Science. Record Studies. Informology, 3, 99–104 [in Ukrainian].
Denysiyuk, Zh. (2023). Visual communicative practices in the context of the development of creative industries. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 10–14 [in Ukrainian].
Denysiuk, Zh. (2025). Ukrainian cultural identity as the basis of national stability and cultural policy. Cultural Almanac, 1 (13), 309–315 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
