Мистецькі практики в науковому дискурсі: інтеграція освіти, культури й творчості

Анотація

Мета статті полягає у вивченні мистецьких практик і ролі художніх та музичних інтерпретацій у формуванні мислення здобувачів освіти. Методологія дослідження базується на поєднанні теоретичного аналізу та практичного порівняльного дослідження мистецьких творів. Для аналізу творчості О. Шупляка застосовано візуальний та інтерпретаційний аналіз, що дозволяє оцінити розвиток образного, просторового й асоціативного мислення студентів. Для вивчення виконань пісні В. Івасюка «Я піду в далекі гори» використано порівняльний аналіз інтерпретацій у різних виконаннях (авторське, К. Цісик, хор «Гомін») з урахуванням естетики, історичного та соціокультурного контексту. Міждисциплінарний підхід поєднує мистецтвознавство, музикознавство, психологію сприйняття та педагогіку. Методика інтерактивного мистецького проєкту включає аналіз творів, дискусію, рефлексію та міжпредметні зв’язки. Наукова новизна роботи полягає в тому, що мистецькі практики мають значний педагогічний потенціал, сприяють розвитку візуального і слухового мислення, інтерпретаційних навичок, аналітичного слуху, а також формують національну ідентичність і ціннісні орієнтації студентів. Наукова складова дослідження полягає у виявленні міждисциплінарних зв’язків між мистецтвом, культурологією, психологією сприйняття та педагогікою. На прикладі творчості українського художника О. Шупляка, який працює з оптичними ілюзіями, та інтерпретацій пісні В. Івасюка «Я піду в далекі гори» у виконанні автора, К. Цісик і хору «Гомін» під керівництвом В. Яценка простежується взаємозв’язок між мистецтвом, наукою та освітнім процесом. Висновки. Мистецькі практики (на прикладі творчості О. Шупляка, аналізу різних виконавських інтерпретацій пісні «Я піду в далекі гори») є ефективним інструментом оновлення освітнього процесу, адже поєднують аналітичне та емоційне сприйняття, розвивають образне, просторове й асоціативне мислення здобувачів освіти. Використання оптичних ілюзій у навчанні сприяє формуванню візуальної грамотності, спостережливості та навичок інтерпретації, а також демонструє можливість інтеграції мистецтва з природничими науками (оптика, психологія сприйняття, композиція). Порівняльний аналіз виконань пісні В. Івасюка «Я піду в далекі гори» (у версіях автора, К. Цісик та хору «Гомін») демонструє взаємозв’язок музики, соціокультурного середовища та історичного часу. Кожна інтерпретація виявляє різний тип естетики: камерна авторська щирість Івасюка; студійна й академічна естетика західної сцени в К. Цісик; колективна народна виразність і символічність у хорі «Гомін». Зіставлення трьох виконань пісні формує аналітичний слух, естетичний смак, розуміння стилю, бачення інтерпретації як форми мислення та культурного обміну. Інтеграція мистецтва, освіти і науки є ефективною моделлю сучасного навчального процесу, яка розкриває творчий потенціал здобувачів освіти, розвиває їхню культурну компетентність і національну самосвідомість. Запропоновано мистецький проєкт «Інтерпретація у розкритті художніх образів» може стати практичним інструментом для формування міждисциплінарних умінь студентів через залучення візуальних і музичних мистецтв, аналітичних і творчих методів.