Метаживопис: картина в картині як форма художньої самореференції

Анотація

Мета статті – аналіз феномену метаживопису, зокрема прийому «картина в картині», як форми художньої самореференції, спрямованої на осмислення живописом власної природи, механізмів репрезентації та взаємодії між автором, твором і глядачем. Методологія дослідження спирається на напрацювання А. Шастеля і Х. Гальєго, які вважали «картину в картині» способом метарепрезентації у живописі, а також на праці Р. Ріда, який аналізує історичні приклади та механізми зображення картин всередині картин. Наукова новизна. Підкреслено, що прийом «картина в картині» виконує багаторівневу функцію: метарефлексію, цитування традиції, ігрову композицію та символічне навантаження, поєднуючи історичний аналіз і теорію художньої саморефлексії. Висновки. Метаживопис, або painting within a painting, – це не другорядний композиційний елемент. Теоретичні концепції metapainting та mise en abyme дозволяють розглядати цей феномен як форму метарепрезентації, у якій живопис звертається до самого себе, створюючи багаторівневу структуру візуального смислу. Термін metapainting (metapintura) акцентує самоусвідомлення живопису як мистецтва, коли зображення включає інше зображення або процес художнього творення, утворюючи акт авторефлексії. У працях А. Шастеля та Х. Гальєго метаживопис інтерпретовано як рекурсивну структуру, яка поєднує основний рівень зображення та внутрішній рівень рефлексії, у межах якого картина стає водночас об’єктом і суб’єктом аналізу. Концепт mise en abyme, запозичений із літературної традиції, у живописі реалізується через образи всередині образів, дзеркальні відображення, цитування та алюзії, створюючи ефект нескінченного повернення до акту зображення. Функції прийому картина в картині є багатогранними: він слугує засобом метарефлексії живопису, інструментом цитування художньої традиції, механізмом композиційної гри та носієм символічних і семантичних значень. Внутрішні полотна можуть виконувати роль коментаря до основного сюжету, маркера соціального статусу, релігійного символу або алюзії на авторитетні зразки мистецтва минулого.