Культура режисерських розвідок відтворення образу автора
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.352023Ключові слова:
візуальна культура, кінематограф, доповнена реальність, телевізійний фільм, театр, режисер, авторський образ, імерсивні технологіїАнотація
Метою статті є здійснити всебічний аналіз творчості відомих режисерів-теоретиків задля виявлення особливостей віддзеркалення образу автора митцями, які здобули успіх в екранній і театральній діяльності. Методологія дослідження. У розробці теми застосовано корпус теоретичних методів, як-то: індукція, дедукція, ототожнення, комплексний мистецтвознавчий та культурологічний аналіз, синтез. Використання вказаних методів дало можливість ґрунтовно опрацювати історико-культурне підґрунтя й значний фактологічний базис досліджуваної проблеми та окреслити способи й форми зображення образу екранними й сценічними засобами. Новизна дослідження полягає в тому, що в роботі запропоновано оригінальний підхід до вивчення образу автора як відображення в спектаклі, кіно- чи телефільмі особистості автора, прояв якої реалізується у світоглядній моделі автора-режисера, відповідно до якої все презентоване в екранному чи сценічному творі пов’язане з вираженням художником (згідно з його світоглядною позицією) індивідуальної концепції образу світу й людини в ньому. Висновки. Запропоновано розглядати концепт «авторський образ» в опері з позиції філософії й естетики, теорії і практики мистецтва, а також у контексті літератури та суміжних видів мистецтва: сценічного, екранного, музичного.
Посилання
Alferova, Z. I. (2016). Strategies for the evolution of narrative forms in audiovisual art under the influence of procedural worldview. Art Studies: Theatre. Music. Cinema, 3 (55), 40–46 [in Ukrainian].
Bergman, I. (2019). Laterna Magica. Old Lion Publishing House. [in Ukrainian].
Bezpiatchuk, Zh. (2010). Glory to the heroes, but to the prophets... anathema. Cinema – Theatre, 1 (63), 52–55 [in Ukrainian].
Bohutskyi, Yu., Korableva, N., & Chmil, H. (2013). New cultural reality as a sociodynamic process of human creation through roles. Instytut kulturolohii NAM Ukrainy [in Ukrainian].
Bondarchuk, L. (2011). Actress Lyudmila Yefimenko: “During his life, Yuriy Illenko believed that changes for the better in Ukraine would not be long in coming!”. Retrieved from: https://surl.li/ykzatq [in Ukrainian].
Horpenko, V. H. (2015). Historical dynamics of terminology of modern screen arts (O. Dovzhenko. Theoretical views). Scientific Bulletin of the I. K. Karpenko-Karyi Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television, 16, 95–105 [in Ukrainian].
Zoloieva, D. (2013). Aesthetics of the Absurd as a Part of the Existential Cinematic World of Michelangelo Antonioni. Scientific Bulletin of the I. K. Karpenko-Karyi Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television. 13, 147–153 [in Ukrainian].
Zubavina, I. B. (2009). Artistic modeling of space-time in cinematography as a semantic-aesthetic search. Scientific Bulletin of the I. K. Karpenko-Karyi Kyiv National University of Theatre Cinema and Television, 4–5, 224–239 [in Ukrainian].
Krylova, V. O. (2024). The Hero as the Personification of the Human Self in Cinema. Retrieved from: https://surl.li/zyhwaf [in Ukrainian].
Kulchytska, R. (2000). The work of Michelangelo Antonioni. World cinema classics. Publishing house “KM Academia” [in Ukrainian].
Kurina, A. (2018). Ukrainian cinema lacks a school. The film faculty does not fulfil its function. https://surl.lu/lrlvsk [in Ukrainian].
Musiienko, O. (2001). Antoniani. Sketch for a portrait of modern civilization. The art of the screen, 184–200 [in Ukrainian].
Onishchenko, O. I. (2011). Writers as Researchers: The Potential of Theoretical Ideas (O. Wild, T. Mann, A. France, I. Franko, S. Zweig). Institute of Cultural Studies of the National Academy of Sciences of the Republic of Arts of Ukraine [in Ukrainian].
Pogrebniak, G. P. (2020). Author’s cinema in the cultural space of the second half of the 20th – early 21st century. Kyiv [in Ukrainian].
Skopenko, O., & Tsymbaliuk, T. (2007). The author. Small Philological Encyclopedia. Dovira [in Ukrainian].
Sydorovska, E. A. (2016). The Life World of Man: To the History of the Problem. Art History Notes, 30, 156–169 [in Ukrainian].
Yudkin-Ripun, I. (2015). From stage rehearsal to literary text: manifestations of the “stream of consciousness” in the works of V. Vynnychenko. Art Studies, 2, 7–23 [in Ukrainian].
Barthes, R. (1968). The Death of the Author. Retrieved from: https://surl.li/gvmxvq [in French].
Chatman, S. (2008). Michelangelo Antonioni (Basic Film series). Taschen [in English].
Dufrenne, M. (1957). Notes on a Phenomenology of Aesthetic Experience. Revue Philosophique de Louvain, 93–110 [in French].
Gance, A. (1927). The time of the image has come! L’art cinematographique, II, 83–102 [in French].
Łużynska, J. A. (1996). The artist towards modernity: others about Zanussi. wyd. Neriton [in Polish].
Pasolini, P.- P. (2013). The Cinema of Poetry. Retrieved from: https://surl.li/oevwrn [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
