Засоби досягнення ефекту трансцендентного сприйняття в пейзажній фотографії
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356248Ключові слова:
цифрова фотографія, цифрове образотворче мистецтво, мультимедійний дизайн, сучасна візуальна культура, пейзажна фотографіяАнотація
Мета роботи – осмислити специфіку образності пейзажної фотографії та виявити характерні засоби досягнення ефекту її трансцендентного сприйняття. Методологія дослідження полягає у застосуванні низки підходів: аналітичного – для осмислення літературних джерел за темою статті; міждисциплінарного, що дало змогу всебічно розглянути існуючі в межах споріднених гуманітарних галузей визначення поняття трансцендентності, прослідкувати вплив розвитку сучасної цифрової фотографії на еволюцію пейзажного жанру, віднайти характерні саме для цього жанру засоби досягнення художньої виразності та отримати обґрунтовані висновки; системного з використанням цілого спектру методів (мистецтвознавчого аналізу, проблемного, теоретичного узагальнення) – з метою комплексного аналізу за темою дослідження. Наукова новизна статті полягає в комплексному осмисленні специфічних художніх засобів та прийомів їх застосування у пейзажній фотографії для досягнення художньої виразності твору з ефектом трансцендентності його сприйняття. Висновки. У процесі дослідження було встановлено, що трансцендентний ефект у пейзажній фотографії є складним синтетичним явищем, яке формується на перетині: естетичних категорій (піднесене, прекрасне, мінімалістичне); композиційних рішень (масштаб, простір, ритм, симетрія); візуальних параметрів (світло, тональність, фактура); перцептивних механізмів. Доведено, що досягнення трансцендентного сприйняття не є випадковим, а реалізується через цілеспрямоване використання художніх засобів, які можуть бути класифіковані та описані у межах наукового підходу, а пейзажна фотографія постає не лише як репрезентація реальності, а як інструмент формування досвіду виходу за межі безпосереднього чуттєвого сприйняття, що визначає її значущість у сучасному мистецькому та науковому дискурсі.
Посилання
Alexander, J. A. P. (2020). Perspectives on Place. Theory and Practice in Landscape Photography. Taylor & Francis Group [in English].
AMAZÔNIA– The Captivating Exhibition by Sebastião Salgado. (n.d.). https://amazoniasebastiaosalgado.com/en/ [in English].
Andreas Gursky. (n.d.). https://gagosian.com/artists/andreas-gursky/ [in English].
Boris Andresiuk, photographer. (n.d.). Val D’Orcia Valley. Photo No.2. https://borisandresyuk.com/uk/collections/10-kollekciya-dolina-val-de-orcha [in English].
Dennis, K. (2005). Landscape and the West: Irony and Critique in New Topographic Photography. Cultural Landscapes in the 21st Century. Forum UNESCO University and Heritage. 10th International Seminar “Cultural Landscapes in the 21st Century”. (Newcastle-upon-Tyne, 11-16 April 2005). https://americansuburbx.com/2012/05/new-topographics-landscape-and-the-west-irony-and-critique-in-new-topographic-photography-2005.html [in English].
Douglas, N. (2012). Photography, Perception, and the Landscape. https://artblart.com/wp-content/uploads/2013/01/photography-perception-landscape.pdf [in English].
Edward Weston. Center for Creative Photography, University of Arizona (n.d.). https://ccp.arizona.edu/artists/edward-weston/?utm_source=chatgpt.com [in English].
Franco Fontana. (n.d.). https://francofontanaphotographer.com/ [in English].
Hiroshi Sugimoto. (n.d.). https://www.sugimotohiroshi.com/ [in English].
Gleason, T. R. (2008). The Communicative Roles of Street and Social Landscape Photography. Studies in Media & Information Literacy Education, 8 (4), 1–13. DOI: 10.3138/sim.8.4.003 [in English].
Kane, C. (2018). The Toxic Sublime: Landscape Photography and Data Visualization. Theory, Culture & Society, 35 (3), 121–147, https://doi.org/10.1177/0263276417745671 [in English].
Michael Kenna. (n.d.). https://www.michaelkenna.net/ [in English].
Narahashi, Asako. (n.d.). The National Museum of Modern Art, Tokyo (MOMAT). https://www.momat.go.jp/en/artists/ana157 [in English].
Sardella, F. (2016). The concept of ‘transcendence’ in modern Western philosophy and in twentieth-century Hindu thought. ARGUMENT: Biannual Philosophical Journal, 6 (1). https://argument.uken.krakow.pl/article/view/6557?utm_source=chatgpt.com [in English].
Smith, O. (2019). Introduction: Photography and Landscape. Photographies, 12 (2), 137–142. https://doi.org/10.1080/17540763.2019.1603837 [in English].
Wells, L. (2021). Land Matters. Landscape Photography, Culture and Identity. Taylor & Francis Group. DOI: 10.4324/9781003103585 [in English].
Westphal, M. (2017). Immanence and Transcendence. The Oxford Handbook of Nineteenth-Century Christian Thought, Chapter 6, 111–126, https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780198718406.013.33 [in English].
Westphal, M. (2015). Transcendence. DOI: 10.4324/9780415249126-K3585-1. Routledge Encyclopedia of Philosophy. https://www.rep.routledge.com/articles/thematic/transcendence/v-1 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.