Соборність як світоглядний концепт у творчості українських митців ХІХ – початку ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356259Ключові слова:
соборність, світоглядна концепція, українські художники, національне мистецтво, виставкова та проєктна діяльність, культурний спротивАнотація
Мета роботи – виявлення та аналіз специфіки функціонування світоглядного концепту соборності в творчості українських митців ХІХ – початку ХХІ століття, визначення форм її художньої репрезентації, зокрема в контексті проєктно-виставкової діяльності, як основи формування та трансляції інтегративного національного дискурсу. Визначити коло художників, світоглядні та творчі орієнтири яких обумовлені потребою в актуалізації ідеї національної єдності як цінності в українській культурі та мистецтві. Методологія дослідження ґрунтується на історико-культурному методі, що дозволив простежити розвиток художніх практик у конкретному періоді та культурному контексті; соціологічний метод сприяв вияву суспільної функції творів, ідеологічних меседжів; іконографічний та іконологічний – забезпечив розуміння символічної мови творів та розкриття ідеї, концептуальних структур у композиції, образах, сюжетах, їх зв’язку з культурою та ментальністю часу; герменевтичний допомагав осмислити багатозначність творів; дискурс-аналіз, дозволив враховувати політичні та інституційні аспекти формування художніх наративів, зокрема у виставкових практиках. Наукова новизна статті полягає у тому, що тема соборності як світоглядного концепту в творчості українських митців ХІХ – початку ХХІ століття досі не була предметом комплексного дослідження. Відтак вперше системно розглянуто концепт соборності, що структурно організовує художню свідомість та творчу рефлексію, виявлено та уточнено художні механізми його репрезентації, включно із символічними, композиційними та тематичними засобами. Висновки. Втілені в мистецтві драматичні сторінки історії українського народу, знакові події та етапи державотворення, діяльність визначних діячів, традиції культури формують візуальний код Соборності української нації. Концепт соборності означує передусім, культурну й духовну єдність, яка об'єднує покоління ментально, культурно, територіально. У час боротьби, зокрема повномасштабної війни Росії проти України Соборність набуває надзвичайної актуальності як концепт національного спротиву та символ колективної ідентичності. Важливу роль у цьому відіграє мистецтво, адже його потенціал є значимим для єдності та стійкості нації.
Посилання
Bevz, T. (2023). The Day of Unity of Ukraine as a marker of identity in wartime. Unity of Ukraine: history and modernity. Materials of the All-Ukrainian Scientific Conference (Kyiv, January 19, 2023), (pp. 11–18) [in Ukrainian].
Vasylieva, K. (2024). Semiotics and symbolism of colours of Ukrainian culture in art and their use in modern design. In: International scientific and practical internet conference Trends and prospects of the development of science and education in the context of globalization (Pereyaslav, January 31, 2024), (pp. 55–58) [in Ukrainian].
Volska, S. (2023). Artist Mykhailo Kuziv: artistic breakthrough of modernity. In Artistic pride of Ternopil region in the past and present. Ternopil (pp. 160–175) [in Ukrainian].
Dudko, I., & Udotova, A. (2023). National culture as a factor of unity and resistance to the Russian Federation in wartime. Unity of Ukraine: policy of spiritual community, national traditions and values: materials of the 10th anniversary. (Kyiv, January 25, 2023), (pp. 52–54) [in Ukrainian].
Zorych, O. (2023). Unity as a factor of social transformations. Unity of Ukraine: history and modernity: collection of scientific works. Materials of the All-Ukrainian Scientific Conference (Kyiv, January 19, 2023), (pp. 69–76) [in Ukrainian].
Korniev, A. (2023). Art during the Russian-Ukrainian War. Materials of the international scientific and informational round table “Cossack factor” in the modern Russian-Ukrainian war and the experience of the 20th century. Lviv (pp. 145–148) [in Ukrainian].
Levchenko, Yu. (2023). Cultural resistance – a component of modern war: a review of 2022. Culturological Almanac, 2, 75 [in Ukrainian].
Lishchynska, O. (2016). Visual art as a factor in the formation of a creative space of trust in modern Ukraine. Ukrainian Almanac, 19, 168–171 [in Ukrainian].
Mishchenko, H. (2000) Ukrainianity of the genre in fine arts. Fine arts, 1–2, 18–19 [in Ukrainian].
Ponomarenko, O. (2011). Formation of the Ukrainian national idea in the 17th century: a historiographical aspect. Siveryanskyi litopys, 6, 10–22 [in Ukrainian].
Unity of Ukraine: the policy of spiritual community, national traditions and values: materials of the 10th anniversary. (2023). Annual All-Ukrainian scientific-practical round table on the Day of Unity of Ukraine (Kyiv, January 25, 2023) [in Ukrainian].
Sochenko, M. (2021). The First All-Ukrainian Biennial of the Historical Genre ‘Ukraine from Trypillia to the Present in the Images of Modern Artists’. Current Issues of the Humanities, 42, (Vol. 2), (pp. 55–61) [in Ukrainian].
Ukraine from Trypillia to the present in the images of contemporary artists: Catalogue of the Third All-Ukrainian Exhibition. (2008). PF “Oranta” [in Ukrainian].
Ukraine from Trypillia to the present in the images of contemporary artists: Catalogue of the Sixth All-Ukrainian Exhibition. (2014). PF “Oranta” [in Ukrainian].
Yur, M. (2016). Biennial of the historical genre: moral supports of Ukrainian statehood. Fine Arts, 1, 14–19 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.