Особливості використання хореографічних форм у кіномистецтві
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356281Ключові слова:
хореографічні форми, танець, кіноіндустрія, кінофільм, атракція, емоційний вплив, соло, дует, ансамблева формаАнотація
Мета статті – виявити особливості використання хореографічних форм у кінотворах. Методологія дослідження. Застосовано метод аналізу та синтезу, теоретичний метод, системний метод, типологічний метод, метод порівняльного аналізу, метод мистецтвознавчого аналізу та ін. Наукова новизна. Досліджено проблематику використання хореографічних форм у кіновиробництві в історичній ретроспективі та запропоновано авторську типологізацію. Висновки. Використання хореографічних форм дозволяє суттєво розширювати межі твору з урахуванням особливостей кінематографічного середовища: від використання різних кадрів до рухів камери, від трюків до монтажу. У свою чергу кіно – одне з тих медіа, що робить хореографічні форми відтворюваними. За результатами дослідження можна констатувати, що: у кіномистецтві використання хореографічних форм зумовлено відповідністю функціонального призначення (атракція, репрезентації хореографічного твору як частини культурного спадку, посилення емоційного впливу епізоду, розкриття особистості персонажа та ін.), що залежить від форм та жанрів кінотвору, сюжету та режисерського бачення; серед стилів та напрямів, до яких звертаються постановники – хореографічні форми бального танцю, класичного танцю, сценічного бального танцю, сучасного танцю, танцю контемпорарі, стріт денс та ін.); найбільш поширеними хореографічними формами в кінотворах є: мала хореографічна форма (соло, дует), велика (ансамблева) хореографічна форма, музично-танцювальна форма, розважальна форма та ін.). Спільними для всіх хореографічних форм, що використовуються в кіномистецтві є такі компоненти як: кінетична динаміка, ритмічний малюнок танцю та рівень його відповідності музичній складовій, обігрування просторової складової, синхронізація/асинхронізація рухів танцюристів та ін. Для посилення емоційної складової, у художніх фільмах зазвичай використовуються малі хореографічні форми (соло та дуети), що надає можливість широкої варіативності репрезентації почуттів (ніжності, пристрасті, любові, ненависті, гніву, радості, боротьби, втрати, суму, свободи та ін.). Ансамблеві форми найчастіше використовуються з метою розкриття наративної складової та посилення видовищності кінотвору.
Посилання
Demiekhin, D. V. (2024). The phenomenon of screen dance in the context of the dialogism of choreographic and audiovisual art. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 71–76. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313273 [in Ukrainian].
Krys, A. I. (2023). Stage ballroom choreography as a phenomenon of modern performing arts. Phd Thesis. Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv [in Ukrainian].
Pohrebniak, H. P. (2024). Dance culture in screen-stage discourse. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3, 156–163. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313302 [in Ukrainian].
Filkevych, H. (2018). Dance and screen arts: the establishment and development of contacts. Scientific Bulletin of the I. K. Karpenko-Kary National University of Kyiv, 22, 94–100 [in Ukrainian].
Deleuze, G. (2016). Lʼimmagine-movimento, Cinema I. Einaudi [in Italian].
Hee Jeong, O. (2011). Recognizing Dance in the Ordinary Movement on Screen. En Dancefilm: Choreography and the Moving Image. Oxford University Press, 372–377 [in English].
Kracauer, S. (1962). Film: ritorno alla realtà fisica, Il Saggiatore, Milano [in Italian].
Massimilla, B. (2010). Cinema e danza. EIDOS, 18, 4–7. Retrieved from: https://www.eidoscinema.it/ documenti/Eidos_N18.pdf [in Italian].
Mekas, J. (2016). Movie Journal: The Rise of a New American Cinema, 1959–1971. Columbia University Press [in English].
Pezzella, M. (1996). Estetica del cinema, Il Mulino, Bologna [in Italian].
Rosso, F. (2008). Cinema e danza. Storia di un passo a due. Utet, Torino [in Italian].
Valeri, G. (2012). Il Cinema con e di Pina Bausch. Università Caʼ Foscari di Venezia. Retrieved from: https://unitesi.unive.it/retrieve/6ed49a98-55cc-4de0-b81f-e5a866e08a41/812756-1157057.pdf [in Italian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.