Поетизація стилю фортепіанних творів Янніса Константинідіса
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2026.356308Ключові слова:
Янніс Константинідіс, грецька фортепіанна музика, фортепіанна мініатюра, фольклорне першоджерело, поезія, символАнотація
Мета роботи – виявити особливості фортепіанної творчості новогрецького композитора Янніса Константинідіса на прикладі циклів «44 дитячі п’єси на грецькі теми» та Сонатини № 1 на теми народних мелодій острова Крит і її зв’язки з грецьким художнім і поетичним словом. У статті визначені особливості індивідуальної композиторської манери Я. Константинідіса – лаконізм, чутлива емоційність і відвертість, тонкі і різноманітні засоби виразності. Методологія роботи: при дослідженні були застосовані методи музичного, лінгвістичного, історичного і порівняльного аналізу. Наукова новизна дослідження зумовлена пошуком засобів поетизації музичної мови композитора, яка надає особливого змісту його індивідуальній манері, ставлячи творчість композитора на особливе місце у мистецьких здобутках грецьких композиторів середини ХХ століття. Вперше у музикознавстві визначаються і формулюються механізми поетизації музичного тексту, зокрема застосовування засобів передачі змісту через символи, використання числової символіки для поглиблення значення музичних образів. Вивчаються способи адоптації і подальшого розвитку у музичній тканині Фіналу Сонатини Я. Константинідіса числової символіки критського народного танцю пентозаліс. Висновки. Грецька професійна музика після чотирьох століть Османського поневолення перейшла на новий рівень розвитку, значно відстаючи від новітньої грецької літератури. Мистецтво художнього слова упродовж тривалого часу було естетичним орієнтиром для грецьких композиторів. Представник першого покоління Новогрецької композиторської школи Янніс Константинідіс шукав власний шлях у пошуках національної музичної мови, по-своєму поєднуючи національний фольклор з естетикою новогрецького художнього слова і новітніми тенденціями європейської академічної музики. Зроблені висновки про подібність будови мініатюр Я. Константинідіса до структур поезії на рівні орфоепічних утворень і мовленнєвих конструкцій. Визначено чотири рівні поетизації музичної мови його творів: семантичний, естетичний, лексичний і символічний.
Посилання
Riabchun, I.V. (2019) The Poetics of the Piano Style of Yannis Konstantinidis. Journal of Ukrainian Tchaikovsky National Academy of Music, 32 (43), 67–83 [in Ukrainian].
Riabchun, I. (2020) Folklore in the piano works of Yannis Konstantinidis, The Work of the Producer in the Cultural and Artistic Space of the 21st Century: Creative Dialogues, 155–162 [in Ukrainian].
Kharalampidu, L., & Riabchun, I. (2017). The second generation of the modern Greek school of composition. Yannis Konstantinidis, ‘Essays on the history of Greek music’. Publishing house of Dmytro Buraho, 134–145 [in Ukrainian].
Baud-Bovy, S. (1984). Essay on Greek folk song. Nauplion, P.L.I. [in modern Greek].
Baud-Bovy, S. (1935–1938). Songs of the Dodecanese. In 2 volumes. National Ethnographic Archive [in modern Greek].
Pachtíkos, G. (1992). Pachtikos G. 260 popular Greek songs: from the mouths of the Greek people of Asia Minor, Thrace, Macedonia, Epirus and Albania, Greece, Crete, the Aegean islands, Cyprus and the coasts of the Propontis / collected and annotated (1888–1904). D.N. Karavia Bookstore [in modern Greek].
Le Flem, P., & Pernot, H. (2006). Folk melodies from Chios. Private Edition [in modern Greek]
Sakalliéros, G. (2010). Giannis Konstantinidis (1903–1984). Life, work and compositional style. University Studio press [in modern Greek].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
