Академічний ансамбль танцю «Надзбручанка» як репрезентант етнохореологічної спадщини Західного Поділля

Анотація

Мета роботи – комплексне етнохореологічне та мистецтвознавче осмислення творчої діяльності Академічного ансамблю танцю «Надзбручанка» як провідного репрезентанта етнохореологічної спадщини Західного Поділля, а також визначення основних напрямів збереження, сценічної трансформації та популяризації регіонального танцювального фольклору у професійному виконавському просторі. Дослідження передбачає аналіз творчих принципів колективу, особливостей формування репертуару, взаємодії автентичних фольклорних джерел із професійними сценічними засобами та його ролі у репрезентації регіональної танцювальної традиції. Методологія дослідження. Методологічну основу становлять історико-культурний, мистецтвознавчий, структурно-типологічний та порівняльний методи, а також аналіз архівних матеріалів, періодичних видань і усних джерел, зокрема спогадів інформантів і учасників ансамблю різних років. Комплексний підхід дозволив простежити еволюцію творчих засад колективу, окреслити етапи формування його художньої концепції та визначити роль провідних балетмейстерів у розвитку репертуару та сценічної практики. Наукова новизна полягає у систематизації маловідомих архівних і джерельних матеріалів щодо діяльності ансамблю, введенні до наукового обігу свідчень очевидців, а також у комплексному етнохореологічному аналізі репертуару з позицій регіональної танцювальної традиції Західного Поділля. Уперше здійснено цілісне дослідження ансамблю як осередку збереження, сценічної трансформації та популяризації локальної хореографічної спадщини. Висновки. Доведено, що ансамбль «Надзбручанка» відіграє ключову роль у збереженні та популяризації народної хореографічної культури Західного Поділля. Його діяльність ґрунтується на органічному поєднанні автентичних фольклорних першоджерел із професійними сценічними засобами, що забезпечує спадкоємність традицій та їх актуалізацію у сучасному культурному просторі. Результати дослідження можуть бути використані у науково-методичній підготовці хореографів, розробці освітніх програм і сценічних проєктів, а також у подальших наукових дослідженнях з етнохореології та хореопедагогіки.