Особливості функціонування креативних індустрій у контексті міжінституційної взаємодії
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362267Ключові слова:
креативні індустрії, міжінституційна взаємодія, державні інституції, недержавні інституціїАнотація
Мета статті – виявити й теоретично обґрунтувати особливості функціонування креативних індустрій у контексті міжінституційної взаємодії державних і недержавних інституцій. Методологія дослідження. Застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і синтез (для узагальнення теоретичних підходів до трактування креативних індустрій у зарубіжних і вітчизняних дослідженнях); системний підхід (для розгляду креативних індустрій як складної багаторівневої системи); інституційний аналіз (для визначення ролі державних і недержавних інституцій у формуванні середовища їх функціонування); структурно-функціональний метод (для виявлення особливостей міжінституційної взаємодії). Наукова новизна статті полягає в тому, що на основі комплексного теоретико-методологічного аналізу розроблено типологію інституційних зв’язків між державними та недержавними інституціями у сфері креативних індустрій, яка включає підпорядкування, взаємозалежність, співпраця та взаємодоповнюваність. Запропонована типологія дозволяє ідентифікувати структурно-функціональні параметри міжінституційної взаємодії та оцінити її вплив на функціонування креативних індустрій. Висновки. Інституційний розвиток креативних індустрій детермінується багаторівневою системою взаємодії державних і недержавних інституцій. Запропонована типологія дозволяє концептуалізувати механізми координації креативного сектору як цілісної системи, що поєднує регуляторні, ресурсні та партнерські компоненти. Збалансованість типів взаємодії забезпечує стійкість і адаптивність креативних індустрій та створює передумови їх інноваційного розвитку. Інституційна взаємодія є системоутворювальним чинником формування ефективної екосистеми креативних індустрій.
Посилання
Batiuk, A. A. (2023). State and prospects of labour market development in the creative sector of Ukraine under wartime conditions. Young Scientist, 9(121), 47–52. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-9-121-10 [in Ukrainian].
Komar, V. O. (2024). Development Trends of Cultural and Creative Industries in Ukraine in the First Quarter of the 21th Century. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 111–117. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322817 [in Ukrainian].
Oliinyk, O. (2023). Creative Industries in the Epoch of Artificial Intelligence: Tendencies and Challenges. Culture and Modernity, 2, 3–9. https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2023.293736 [in Ukrainian].
Tadlia, O. (2024). Cultural and Creative Industries in Higher Educational Institutions of Ukraine: Current Trends and Development Prospects. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 98–105. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2024.322815 [in Ukrainian].
Shkarlet, S., & Dubyna, M. (2019). Features of Interaction Creative Industries and Financial Institutions. Problems and Prospects of Economics and Management, 1(17), 207–218. https://doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-207-218 [in Ukrainian].
Anantrasirichai, N., Zhang, F., & Bull, D. (2026). Advances in artificial intelligence: A review for the creative industries. Artificial Intelligence Review, 59(89), 1–67. https://doi.org/10.1007/s10462-026-11494-w [in English].
Castillo-Vergara, M., Álvarez-Marin, A., & Placencio-Hidalgo, D. (2018). A bibliometric analysis of creativity in the field of business economics. Journal of Business Research, 85(C), 1–9. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2017.12.011 [in English].
Fedorenko, S., Butko, L., & Maslak, V. (2025). Creative Industries: Definitions, Contextual Differences and Key Aspects of Analysis. Theory and History of Culture. Issues in Cultural Studies, 45, 49–62. https://doi.org/10.31866/2410-1311.45.2025.325020 [in English].
Flew, T., & Cunningham, S. (2010). Creative industries after the first decade of debate. The Information Society, 26(2), 113–123. https://doi.org/10.1080/01972240903562753 [in English].
Florida, R. L. (2003). The rise of the creative class: And how it’s transforming work, leisure, community and everyday life. Canadian Public Policy, 29(3), 378–379 [in English]. https://doi.org/10.2307/3552294
Guilherme, L. (2017). Creative economy: Thematic perspectives addressed and research methodologies adopted. Brazilian Journal of Science and Technology, 4(1), 1–17. https://doi.org/10.1186/s40552-017-0040-0 [in English].
Hoai, S. B., Lan, P. T., & Tran, T. (2021). A bibliometric analysis of cultural and creative industries in the field of arts and humanities. Digital Creativity, 32(4), 307–322. https://10.1080/14626268.2021.1993928 [in English].
Hobbs, J., Grigore, G., & Molesworth, M. (2016). Success in the management of crowdfunding projects in the creative industries. Internet Research, 26(1), 146–166. https://doi.org/10.1108/IntR-08-2014-0202 [in English].
Komorowski, M., & Lewis, J. (2023). The creative and cultural industries: Towards sustainability and recovery. Sustainability, 15(13), 9923. https://doi.org/10.3390/su15139923 [in English].
Ortiz-Ospina, L., González-Sarmiento, E., & Roa-Pérez, J. (2025). Technology trends in the creative and cultural industries sector: A systematic literature review. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 14(39), 1–29. https://doi.org/10.1186/s13731-025-00497-6 [in English].
Radomska, J., Wołczek, P., Sołoducho-Pelc, L., & Silva, S. (2019). The impact of trust on the approach to management – A case study of creative industries. Sustainability, 11(3), 816. https://doi.org/10.3390/su11030816 [in English].
Rantisi, N. M., Leslie, D., & Christopherson, S. (2006). Placing the creative economy: Scale, politics, and the material. Environment and Planning A, 38(10), 1789–1797. https://doi.org/10.1068/a39210 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
