Методологічні аспекти композиційного аналізу авангардного живопису
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362290Ключові слова:
авангардний живопис, композиція, дескриптор, «Композиційна вертикаль», візуальна логіка, архітектоніка, процесуальність, методологія мистецтвознавстваАнотація
Мета статті – теоретичне осмислення методологічних підходів до аналізу композиції в авангардному мистецтві, зокрема через впровадження системи параметричного опису (дескрипторів), яка забезпечує перехід від візуальної фіксації форми до розшифровки етико-філософського маніфесту твору. Перегляд аналітичного інструментарію виводить мистецтвознавство за межі лінійної описовості. Авангардне полотно функціонує в статусі багаторівневої інтелектуальної системи. Методологія дослідження вибудовується за принципом системної єдності формального, семіотичного та когнітивного вимірів аналізу. Через авторську модель візуальної логіки «Композиційна вертикаль» архітектоніка твору висвітлюється в нерозривному зв’язку з психологічними механізмами сприйняття. Наукову новизну статті визначає презентація п’ятирівневої дескриптивної системи. Вона уможливлює сприйняття авангардної композиції як процесуального акту, що програмує глядацький досвід. Послідовне розкодування структури (від її каркаса до етико-філософського підтексту) значно посилює точність фахової експертизи. «З тіні» виринають ті авторські прийоми, які зазвичай ігнорує традиційний опис композиції. Висновки. Авангардна композиція діє як відкрита система. Вона розкриває свій потенціал лише в акті сприйняття глядачем. Структура полотна перетворюється на активну силу, що структурує увагу глядача та веде його за логікою авторського задуму. Застосування матриці візуальної логіки не скасовує суб’єктивність дослідника, проте створює систему координат для верифікації висновків. Впровадження запропонованої моделі в мистецтвознавчу практику переводить аналіз композиції із поля суто інтуїтивних припущень у площину аргументованої інтерпретації. Перспективним авторка статті вважає вектор розробки процесуального виміру композиційного аналізу, який створює умови для напрацювання більш універсальних моделей для нефігуративних художніх систем.
Посилання
Andresiuk, B., Tsarenko, S., & Zhuravel-Zmieieva, L. (2024). Avant-garde art as a means of image-making in the design of the XXI century. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 4, 141–147 [in Ukrainian].
Bolshanina, O. (2024). Theoretical and methodical ideas of artists-teachers in the institutions of art education of Ukraine in the first half of the XX century. Doctor’s thesis. Kryvyi Rih State Pedagogical University [in Ukrainian].
Dubrivna, A. (2022). Abstraction as a phenomenon of fine arts of Ukraine. Avtohraf [in Ukrainian].
Karpov, V. (2024). Theory and practice of the avant-garde of the Ukrainian artist David Burliuk. Ukrainian Art History Discourse, 4, 82–90 [in Ukrainian].
Karpov, V. (2024). Theory of Ukrainian avant-garde art of Oleksandr Bohomazov. Ukrainian Art History Discourse, 3, 43–53 [in Ukrainian].
Karpov, V., & Syrotynska, N. (2019). Neuroart: art of human cognition. NAKKKiM [in Ukrainian].
Lymar, H. (2024). Anthropology of art of the Ukrainian avant-garde of the first third of the XX century. Doctor’s thesis. National Academy of Culture and Arts Management [in Ukrainian].
Skrynnyk, D. (2006). Methodological aspects of analysis in the composition of works of fine art. Bulletin of the Lviv University. Series Philosophical Sciences, 9, 135–143 [in Ukrainian].
Shevchuk, K. (2023). Origins and prerequisites for the formation of avant-garde art: aesthetic and philosophical analysis. Scientific Notes of Ostroh Academy National University. “Philosophy” Series, 24, 15–20 [in Ukrainian].
Cleveland, P. (2018). Aesthetics and complexity in digital layout systems. Digital Creativity, 19(1), 33–50. DOI: https://doi.org/10.1080/14626260701847498 [in English].
Koçer Özgün, F. N., & Alaçam, S. (2023). A Computational Approach for Analysis of Art Compositions. Gestão & Tecnologia de Projetos, 18(2), 109–121. DOI: https://doi.org/10.11606/gtp.v18i2.196288 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
