Цифрове мистецтво і трансформація творчих індустрій: від концепції до інституційної практики
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362310Ключові слова:
цифрове мистецтво, креативні індустрії, цифрова трансформація, управління мистецтвом, вища мистецька освіта, інституційна інтеграція, штучний інтелект, модель DACI, порівняльний аналіз, культурна політикаАнотація
Метою статті є аналіз трансформації творчих індустрій під впливом цифрового мистецтва в компаративній перспективі на матеріалі п'яти національних кейсів: України, Австрії, Індонезії, Китаю та Швеції. Методологічну основу становлять компаративний інституційний аналіз, концепція творчих індустрій, підходи до врядування у вищій мистецькій освіті, а також теорія платформного капіталізму. Наукова новизна статті полягає в розробці компаративної інституційної DACI-моделі (Digital Arts Creative Integration), що дає змогу аналізувати процеси цифрової трансформації творчих індустрій у різних національних контекстах. Висновки. Цифрове мистецтво є системним чинником реструктуризації творчих індустрій у глобальному масштабі, що змінює не лише технологічні формати виробництва і дистрибуції культурного продукту, а й фундаментальні категорії мистецтвознавчого дискурсу: авторство, оригінальність, цінність, інституційну ідентичність. Компаративний аналіз п'яти національних кейсів засвідчує відсутність єдиної універсальної моделі інституційної відповіді: кожна модель визначається специфічним поєднанням культурної політики, освітніх традицій та управлінської культури. Водночас успішні кейси демонструють спільні характеристики: стратегічне бачення, управлінську гнучкість і відкритість до міжнародного партнерства. Запропонована DACI-модель є практичним інструментом інституційної діагностики та стратегічного планування. Чотири рівні моделі утворюють взаємозалежну систему, у якій слабкість будь-якого рівня гальмує розвиток усієї інституції. Інтеграція генеративного ШІ в освітній процес створює напруження між інституційною логікою адаптації і правомірною тривогою митців за майбутнє авторської праці в умовах автоматизації творчості. Цифрове мистецтво – це не заперечення культурної традиції. Це нова мова, якою культурні інституції мають навчитися говорити, зберігаючи власну ідентичність, відстоюючи права митця і не залишаючи творця наодинці з алгоритмом.
Посилання
Kapush, O. (2024). Creative industries in Ukraine: Trends and prospects for development. Ternopil. WUNU Repository [in Ukrainian].
Marshavin, O. (2026). Dominants of human creative capital development in the context of Ukraine’s post-war recovery. Economy and Society, 83. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2026-83-109 [in Ukrainian].
Oliinyk, O. M. (2023). Creative industries in the era of artificial intelligence: Trends and challenges. Culture and Contemporaneity: Almanac, 2, 3–12. https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2023.293736 [in Ukrainian].
Oliinyk, O. (2023). Digital transformation of creative industries: The British case. Issues in Cultural Studies, 42, 206–218. https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293779 [in Ukrainian].
Poplavskyi, M. M., & Trach, Yu. V. (2022). Digitalisation of the music industry: Trends and prospects. Herald of the National Academy of Culture and Arts Managemetn, 2, 30–39. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262202 [in Ukrainian].
Chemberzhi, D., Pashukova, S., & Yermak, I. (2023). Digital art in the socio-cultural space: Influence, interaction, and prospects. Current Issues of Humanities, 64(2), 144–149. https://doi.org/10.24919/2308-4863/64-2-23 [in English].
European Union. (2024). Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 on artificial intelligence (EU AI Act). Official Journal of the European Union. EUR-Lex [in English].
Art Basel & UBS. (2024). The Art Basel and UBS global art market report 2024. Art Basel [in English].
Comunian, R., & England, L. (2020). Creative and cultural work without filters: Covid-19 and exposed precarity in the creative economy. Cultural Trends, 29(2), 112–128. https://doi.org/10.1080/09548963.2020.1770577 [in English].
Hesmondhalgh, D. (2019). The cultural industries (4th ed.). SAGE Publications [in English].
Manovich, L. (2001). The language of new media. MIT Press [in English].
Srnicek, N. (2017). Platform capitalism. Polity Press [in English].
Tran, V. H. T., & Pavelková, D. (2024). Digital transformation adoption and its influence on performance: An empirical study of creative companies in Vietnam. Creativity Studies, 17(2), 660–685. https://doi.org/10.3846/cs.2024.16961 [in English].
United Nations Conference on Trade and Development. (2022). Creative economy outlook 2022: Trends in international trade in creative industries. UNCTAD Publication [in English].
WBUR News. (2026, April 17). At Berklee, aspiring composers worry AI threatens their future. WBUR News Article [in English].
Zhao, X., Shen, L., & Jiang, Z. (2024). The impact of the digital economy on creative industries development: Empirical evidence based on China. PLoS ONE, 19(3), e0299232. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0299232 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.