Образи природи в хоровій мініатюрі західноєвропейських композиторів епохи романтизму: семантичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362313Ключові слова:
хорова мініатюра, західноєвропейський романтизм, семантика, образи природи, хорова фактура, звукозображальність, Ф. Мендельсон-Бартольді, Р. Шуман, Й. БрамсАнотація
Мета статті виявити художню своєрідність семантичного наповнення образів природи в західноєвропейській хоровій мініатюрі епохи романтизму. Методологія дослідження базується на поєднанні семантичного аналізу (для дешифрування музичної символіки), герменевтичного підходу (для трактування філософського змісту пейзажної лірики в контексті романтичного світовідчуття), типологічного методу (для виявлення підходів різних композиторів до відображення схожих природних явищ). Наукова новизна статті визначається цілісним підходом до вивчення образів природи як структуротворчого та смислового центру хорової мініатюри романтизму. У статті вперше систематизовано семантичне поле «природних» символів у хоровому письмі (ліс, ніч, стихія), а також запропоновано диференційований підхід до засобів хорової фоніки та агогіки як ключових інструментів створення звукового пейзажу в умовах акапельного співу. Висновки. Природа в хоровій мініатюрі романтизму еволюціонувала від фонової декорації до основного смислового центру. Вона виступає сакральним простором для самопізнання, де концепт Waldeinsamkeit (лісової самотності) стає еталоном цілющого усамітнення, а нічна містика ‑ медіумом для філософської рефлексії. Семантика цих образів нерозривно пов’язана зі специфічними музичними формулами (гармонічні фарби, імітація природних звуків, хорова фактура). Музична мова західноєвропейських композиторів-романтиків у втіленні образів природи базується на глибокому психологізмі. З’ясовано, що використання низхідних хроматизмів (passus duriusculus) та раптових тональних «світлотіней» (терцієві співвідношення) слугує для передачі «емоційного резонансу» героя. Звукозображальність у хорових мініатюрах західноєвропейських композиторів епохи романтизму має інтелектуальний підтекст, де імітація природних звуків (дзвони, роги, хвилі) є символом пам’яті або невідворотності фатуму.
Посилання
Roshchenko, O. H. (1999). Dialectics of the mythologeme and the new mythology of musical romanticism. Kharkiv I. P. Kotliarevskyi State Institute of Arts [in Ukrainian].
Roshchenko, O. H. (1999). Semantic types of the musical image (on the problem of the integrity of the composer’s artistic world). Issues in the Interaction between Art, Pedagogy, and Educational Theory and Practice, (3), 60–73 [in Ukrainian].
Riabukha, N. O. (2008). Musical miniature as a subject of culturological research. Bulletin of the Kharkiv State Academy of Design and Arts, (1), 73–82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2008_1_11 [in Ukrainian].
Cherkashyna-Hubarenko, M. R. (2011). Musical images of nature: Historical aspect. Journal of the P. I. Tchaikovskyi National Music Academy of Ukraine, (2), 13–21 [in Ukrainian].
Cherkashyna-Hubarenko, M. R. (1986). Romanticism in music. Musical Ukraine [in Ukrainian].
Shapovalova, L. V. (2004). Musical hermeneutics. Kharkiv I. P. Kotliarevskyi State University of Arts [in Ukrainian].
Shapovalova, L. V. (2001). Music as an analogue of personality: On the problem of reflexive consciousness. KhDUM [in Ukrainian].
Alwes, C. L. (2016). A history of Western choral music (Vol. 2). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199376995.001.0001 [in English].
Einstein, A. (1975). Music in the Romantic era. Norton [in English].
Daverio, J. (1997). Robert Schumann: Herald of a “new poetic age”. Oxford University Press [in English].
Li, D., & Ye, Y. (2025). Research on the musical cultural characteristics and styles of German and Austrian art songs during the Romantic period. Mediterranean Archaeology and Archaeometry, 25(3), 214–220. https://doi.org/10.5281/zenodo.10682343 [in English].
Kross, Siegfried. “The Choral Music of Johannes Brahms.” American Choral Review 25, no. 4 (1983): 1– 30 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
