Саунд-дизайн у музичному продюсуванні в цифрову добу
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362317Ключові слова:
саунд-дизайн, музичне продюсування, цифрова доба, цифрові аудіоробочі станції, звукова ідентичність, музичне виробництво, генеративний штучний інтелект, платформний обіг музикиАнотація
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати саунд-дизайн як складову музичного продюсування в цифрову добу та визначити його художньо-естетичні, соціально-професійні й культурологічні функції в умовах цифрового виробництва, платформного поширення музики та зміни фахових ролей у студійній практиці. Методологія роботи ґрунтується на поєднанні культурологічного, мистецтвознавчого, соціологічного та аналітичного підходів. Застосовано метод теоретичного узагальнення для уточнення поняття саунд-дизайну в системі музичного продюсування; порівняльний метод – для зіставлення зарубіжних і українських досліджень цифрового музичного виробництва; структурно-функціональний аналіз – для розкриття співвідношення саунд-дизайну, звукорежисури, мікшування, мастерінгу й музичного програмування; елементи соціології професій – для характеристики трансформації поділу праці між продюсером, композитором, виконавцем, бітмейкером і звукорежисером. Наукова новизна дослідження полягає у розгляді саунд-дизайну як цілеспрямовану організацію звукової ідентичності музичного твору, що охоплює відбір, створення, трансформацію, темброво-фактурне впорядкування та просторово-динамічне моделювання звукового матеріалу. Доведено, що цифрові аудіоробочі станції, бібліотеки семплів, плагіни, стримінгові платформи й інструменти генеративного штучного інтелекту змінюють критерії професійної компетентності, форми колективної творчої праці та способи аудиторної рецепції музичного продукту. Висновки. Саунд-дизайн у цифрову добу виконує інтегративну функцію в музичному продюсуванні, оскільки забезпечує зв’язок між художнім задумом, студійною технологією, соціальною організацією праці й платформним функціонуванням фонограми. Для українського фахового середовища особливо важливими є поняттєве розмежування саунд-дизайну із суміжними видами музично-виробничої діяльності, уточнення освітніх компетентностей і вироблення критеріїв аналізу звукової форми, авторства та якості в сучасній музичній культурі.
Посилання
Kyshakevych, S., & Stets, H. (2022). Sound as an individual form of voice sounding. Molod i rynok, 3–4(201–202), 78–82. DOI : https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.259953 [in Ukrainian].
Liubinets, N. (2025). Sound design as an artistic and technological phenomenon: cinema, theatre, video games. Fine Art and Culture Studies, 5, 130–137. DOI : https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-17 [in Ukrainian].
Smalius, Yu. P. (2025). The impact of generative artificial intelligence on music production. Chornomorski naukovi studii, 387–390. DOI : https://doi.org/10.36059/978-966-397-522-1-118 [in Ukrainian].
Khrenov, D. O. (2019). Prospects for the development of sound design in Ukraine. Visnyk KNUKiM. Seriia: Mystetstvoznavstvo, 40, 18–26. DOI : https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.173960 [in Ukrainian].
Brooker, P., & Sharrock, W. (2016). Collaborative music-making with digital audio workstations: The “nth member” as a heuristic device for understanding the role of technologies in audio composition. Symbolic Interaction, 39(3), 463–483. DOI : https://doi.org/10.1002/symb.238 [in English].
Dewan, S., & Ramaprasad, J. (2014). Social media, traditional media, and music sales. MIS Quarterly, 38(1), 101–121. DOI : https://doi.org/10.25300/MISQ/2014/38.1.05 [in English].
Exarchos, M., & Zagorski-Thomas, S. (2020). Audio processing. In A. Bourbon & S. Zagorski-Thomas (Eds.), The Bloomsbury Handbook of Music Production (pp. 1–18). Bloomsbury Academic. https://repository.uwl.ac.uk/id/eprint/6362/ [in English].
Großmann, R., & Hanáček, M. (2016). Sound as musical material: Three approaches to a material perspective on sound and music. In J. G. Papenburg & H. Schulze (Eds.), Sound as Popular Culture: A Research Companion (pp. 53–64). MIT Press. DOI : https://doi.org/10.7551/MITPRESS/9975.003.0009 [in English].
Kane, B. (2015). Sound studies without auditory culture: A critique of the ontological turn. Sound Studies, 1(1), 2–21. DOI : https://doi.org/10.1080/20551940.2015.1079063 [in English].
Kjus, Y. (2026). The platformization of music production: How digital audio workstations are turned into platforms of labor market relations. New Media & Society, 28(3), 1063–1080. DOI : https://doi.org/10.1177/14614448241304660 [in English].
Schedl, M. (2014). Social media and classical music?: A first analysis within the PHENICX project: “Performances as Highly Enriched and Interactive Concert Experiences”. In Proceedings of the First International Workshop on Social Media Retrieval and Analysis (SoMeRA’14) (pp. 43–44). ACM. DOI : https://doi.org/10.1145/2632188.2632213 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
