Стилістичні стратегії та музична драматургія опери Алли Загайкевич «Вишиваний. Король України».
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362320Ключові слова:
Алла Загайкевич, «Вишиваний. Король України», опера, музична драматургія, стилістичні стратегії, електроакустична музика, сонористика, алеаторика, сучасний український музичний театрАнотація
Мета роботи полягає в аналізі музичної драматургії, композиційної архітектоніки та темброво-фактурної організації опери A. Загайкевич «Вишиваний. Король України» на лібрето С. Жадана. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціальних музикознавчих методів. Використано методи структурно-аналітичного, стилістичного та драматургічного аналізу, що дозволяють дослідити композиційну архітектоніку, музичну драматургію та темброво-фактурну організацію опери. Застосовано культурологічний та інтерпретаційний підходи для виявлення стилістичних стратегій композиторського письма, особливостей взаємодії оркестрових, вокально-хорових та електроакустичних звукових пластів, а також принципів монтажної драматургії та сучасних композиційних технік. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному музикознавчому аналізі опери А. Загайкевич «Вишиваний. Король України», у межах якого вперше здійснено системне осмислення її музично-драматургічної моделі та стилістичних стратегій композиторського письма. Висновки. Особливу увагу приділено специфіці взаємодії симфонічно-оркестрового, вокально-хорового та електроакустичного звукових пластів, що формують складну багаторівневу структуру акустичного середовища твору. Простежено принципи монтажної драматургії та кінематографічного мислення, що визначають фрагментарну організацію музичного часу та нелінійну структуру оповідності твору. Виявлено специфіку використання сонористики та інструментальної імітації, які генерують багатошарові темброво-фактурні пласти музичної тканини. Проаналізовано роль атональності та додекафонних принципів організації музичного матеріалу як засобу передачі психологічної напруги та екзистенційної драматургії. Окремо розглянуто застосування алеаторичних прийомів у масових сценах, що сприяли моделюванню колективної дії та передачі ефекту керованого звукового хаосу. Визначено значення електроакустичного синтезу та розширення звукового простору, завдяки якому у творі формується інтегрований акустичний простір, де поєднуються оркестрові, вокальні та електронні звукові пласти. Узагальнення зазначених параметрів дозволило окреслити індивідуальну композиторську стратегію та визначити місце опери у контексті сучасного українського музичного театру.
Посилання
Adorno, T. V. (2001). The Philosophy of New Music. Osnovy [in Ukrainian].
Husserl, E. (2001). Ideas of Pure Phenomenology and Phenomenological Philosophy. Yunivers [in Ukrainian].
James, W. (1998). Psychology. Osnovy [in Ukrainian].
Zhadan, S. (2021). Vyshyvanyi. King of Ukraine: Opera Libretto. Meridian Czernowitz [in Ukrainian].
Zahaikevych, A. (2015). Electroacoustic Music: Theory and Practice. P. I. Tchaikovskyi National Music Academy of Ukraine [in Ukrainian].
Zinkevych, O. (1998). Contemporary Ukrainian Music: Problems of Style and Genre. Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Kyianovska, L. (2007). Ukrainian Musical Culture of the 20th Century. Spolom [in Ukrainian].
Merlo-Ponti, M. (2001). Phenomenology of Perception. Dukh i Litera [in Ukrainian].
Nattiez, J.-J. (1990). Music and Discourse: Toward a Semiology of Music. Princeton University Press [in English].
Tarasti, E. A. (1994). Theory of Musical Semiotics. Indiana University Press [in English].
Schaeffer, P. (1966). Traité des objets musicaux. Éditions du Seuil [in French].
Russolo, L. (1986). The Art of Noises. Pendragon Press [in English].
Cook, N. A. (1994). Guide to Musical Analysis. Oxford University Press [in English].
Dahlhaus, C. (1983). Foundations of Music History. Cambridge University Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.