Вокальна інтерпретація як модель музичної комунікації: порівняльний аналіз української та арабської пісенних традицій
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362399Ключові слова:
вокальна інтерпретація, музична комунікація, порівняльний аналіз, українська пісенна традиція, арабська пісенна традиція, макам, мувашшах, міжкультурний діалогАнотація
Мета роботи статті полягає в аналізі вокальної інтерпретації як моделі музичної комунікації на матеріалі української пісні «Ніч яка місячна» та арабської «Lamma Bada Yatathanna«, а також у виявленні спільних та відмінних механізмів смислотворення в межах різних музичних традицій. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні музикознавчого, інтерпретаційного та порівняльного підходів. Використано методи структурно-функціонального аналізу музичного тексту, компаративного аналізу української та арабської вокальних традицій, а також елементів герменевтичного підходу, що дозволяє розглядати музичний твір як відкриту систему смислів, які актуалізуються у виконавській практиці. Додатково застосовано культурно-стильовий аналіз для виявлення специфіки музичної мови, ладових систем і виконавських практик. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному порівнянні української та арабської пісенних традицій саме з позиції вокальної інтерпретації як моделі музичної комунікації. У роботі розкрито механізми взаємодії універсальних інтерпретаційних принципів із культурно зумовленими виконавськими практиками, а також уточнено роль виконавця як активного посередника у процесі смислотворення. Особливу увагу приділено міжкультурному аспекту музичної інтерпретації, що дозволяє розглядати вокальні твори як відкриті системи діалогу між різними традиціями. У висновках встановлено, що обидва твори мають спільні риси – ліричну любовну спрямованість, домінування інтимного переживання та вокальну виразність. Водночас виявлено відмінності у музичній мові, ладових системах і виконавських техніках: українська пісня спирається на європейську гармонічну традицію з кантиленною мелодикою, арабська – на модальну систему макам із орнаментальністю та імпровізаційністю. Показано, що інтерпретація є ключовим механізмом комунікації, який забезпечує варіативність смислу, а музика постає як простір міжкультурного діалогу через виконавську взаємодію.
Посилання
Zinska, T.V. (2012). Musical-performing art in the socio-cultural space of Ukraine at the end of the 20th – beginning of the 21st century. Candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian.
Kolesnyk, O.S. (2014). The phenomenon of interpretation in artistic culture. NAKKKiM [in Ukrainian].
Komarovska, O.A. (2024). Music as actualisation of history: worldview guidelines for teacher and student training. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii, 29, 9–21 [in Ukrainian].
Moskalenko, V. (2013). Lectures on musical interpretation. Kyiv [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu.V. (2021). Musical communication as an interpretative phenomenon (on the example of 20th – early 21st century art). Extended abstract of Doctor’s thesis. Odesa [in Ukrainian].
Nikolaievska, Yu.V. (2020). Homo Interpretatus in musical art of the 20th – early 21st centuries. Fakt [in Ukrainian].
Solohub, V. (2025). Music as a form of cognitive experience: the boundary between emotion and reason. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 87(3), 80–85 [in Ukrainian].
Skrypnyk, H. (Ed.). (2008). Ukrainian Musical Encyclopedia, Vol. 2. Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Frait, O.V. (2021). Musical-verbal eminence in the interpretative discourse of art studies. Extended abstract of Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Dahlhaus, C. (1982). Esthetics of Music. Cambridge University Press [in English].
Hargreaves, D.J., MacDonald, R., & Miell, D. (2005). How do people communicate using music? In D. Miell, R. MacDonald, D.J. Hargreaves (Eds.), Musical Communication, pp. 1–26. Oxford University Press [in English].
Shiloah, A. (1995). Music in the World of Islam: a socio-cultural study. Wayne State University Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.