ДЕКОРАТИВНО-ЖИВОПИСНІ ЕЛЕМЕНТИ НАРОДНОЇ КАРТИНИ В УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕР’ЄРАХ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191784Abstract
Мета. Стаття присвячена проблемі вивчення творів національного живопису нерелігійного характеру ХVІІ – початку ХІХ століття вітчизняними фахівцями часів становлення української науки про мистецтво. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу, синтезу, узагальнення, а також герменевтичного і компаративного підходів. Дослідження процесу виявлення національних ознак та еволюції українського світського сюжетного живопису козацької доби як складової тогочасного інтер’єру представлено через аналіз та узагальнення праць представників української науки про мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ століття. Незначна частка нецерковних (світських, побутових) сюжетів у вітчизняній малярській спадщині окресленої доби пояснює порівняно недостатню увагу до вивчення світського сюжетного живопису в Україні за часів становлення вітчизняного наукового мистецтвознавства. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі публікацій відомих дослідників 1890-х – 1910-х років К. Широцького, Д. Щербаківського, Ф. Ернста. Виявляються наукові погляди та оціночні характеристики відносно найбільш популярних сюжетів світського живопису окресленого періоду, зокрема – стосовно народної картини «Козак Мамай», простежується висвітлення ролі живопису як компоненти облаштування помешкань козацької доби. Висновки. Утвердження національних ідей у мистецтві барокової доби – виразникові духовно-культурної діяльності трактується у працях науковців як яскравий прояв національного самоутвердження українців. Розглянуті матеріали дозволяють відчути загальну атмосферу зацікавлення проблемою національного стилю представниками молодої науки про мистецтво тих часів і зрозуміти характер спрямованості їх досліджень.Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).