ДЕКОРАТИВНО-ЖИВОПИСНІ ЕЛЕМЕНТИ НАРОДНОЇ КАРТИНИ В УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕР’ЄРАХ КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ

Abstract

Мета. Стаття присвячена проблемі вивчення творів національного живопису нерелігійного характеру ХVІІ – початку ХІХ століття вітчизняними фахівцями часів становлення української науки про мистецтво. Методологія дослідження полягає у використанні методів аналізу, синтезу, узагальнення, а також герменевтичного і компаративного підходів. Дослідження процесу виявлення національних ознак та еволюції українського світського сюжетного живопису козацької доби як складової тогочасного інтер’єру представлено через аналіз та узагальнення праць представників української науки про мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ століття. Незначна частка нецерковних (світських, побутових) сюжетів у вітчизняній малярській спадщині окресленої доби пояснює порівняно недостатню увагу до вивчення світського сюжетного живопису в Україні за часів становлення вітчизняного наукового мистецтвознавства. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі публікацій відомих дослідників 1890-х – 1910-х років К. Широцького, Д. Щербаківського, Ф. Ернста. Виявляються наукові погляди та оціночні характеристики відносно найбільш популярних сюжетів світського живопису окресленого періоду, зокрема – стосовно народної картини «Козак Мамай», простежується висвітлення ролі живопису як компоненти облаштування помешкань козацької доби. Висновки. Утвердження національних ідей у мистецтві барокової доби – виразникові духовно-культурної діяльності трактується у працях науковців як яскравий прояв національного самоутвердження українців. Розглянуті матеріали дозволяють відчути загальну атмосферу зацікавлення проблемою національного стилю представниками молодої науки про мистецтво тих часів і зрозуміти характер спрямованості їх досліджень.