Жанр Paraphrase в системі жанрів фортепіанних транскрипцій Ференца Ліста
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147431Ключові слова:
жанрова система, фортепіанна транскрипція, Fantaisie, Reminiscences, Paraphrase, композиторська інтерпре-тація оперного першоджерела.Анотація
Мета дослідження. Дослідження спрямовано на виявлення місця Paraphrase в жанровій системі фортепіанної транскрипторської спадщини Ф. Ліста. Методологія дослідження базується на принципі історизму, системному підході, жанровому аналізі, методах інтонаційно-драматургічного і структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна. Виявлено місце Paraphrase в системі жанрів транскріпторской сфери Ф. Ліста; встановлені художні методи і принципи, які діють у часі-просторі лістівської «Rigoletto. Paraphrase de Concert»; уточнено зміст поняття Paraphrase в спадщині Ф. Ліста. Огляд наукової літератури дозволив визначити місце жанру Paraphrase в ієрархічній системі фортепіанних транскрипцій як виду, поряд з Reminiscences, висхідного до роду Fantaisie і типу Transcription. Paraphrases в творчості Ф. Ліста з’являються на більш пізньому етапі, ніж Reminiscences («Ernani. Paraphrase de Concert» – 1849, переробл. 1859; «Rigoletto. Paraphrase de Concert» – 1859 р.). Виявлено, що в творчості Ф. Ліста Paraphrase не відіграє ролі жанрового узагальнення в системі творів транскрипторської сфери, а Reminiscences, досягнувши фази розквіту, здійснює значний вплив на трактування Paraphrase, сутність якого полягає в перетворенні з салонного на концертний жанр. При цьому об’єктом відтворення в Paraphrase залишаються фрагменти з опер, а методом рекомпозиції – переказ фрагментів оперних спогадів. Здійснений аналіз «Rigoletto. Paraphrase de Concer » Ф. Ліста дозволив виявити художні методи і принципи, які діють у часі-просторі твору. Застосування ремінісцентного методу проявляється в концептуалізації жанру, філософській інтерпретації оперного прообразу. Про взаємодію ремінісцентного методу з фантазійністю свідчить вільна послідовність епізодів фрагменту квартету з третьої дії опери Дж. Верді. Метод синтезу полягає у взаємодії жанрів транскрипції, фантазії, ремінісценцій, опери, ознак Capriccio, які об’єднує жанр Paraphrase. Метод симфонізму виражається в наскрізному розвитку, а метод шекспіризаціі – в тяжінні до драми, в прагненні до філософського узагальнення. Серед принципів, застосованих Ф. Лістом – принципи трансцендентної віртуозності і концертності. Новаторське трактування Paraphrase в творчості Ф. Ліста означає початок нового етапу в історії жанру.
Посилання
Арановский М. Структура музыкального жанра и современная ситуация в музыке // Музыкальный современник : [сб. статей / редкол.: В. В. Задерацкий, В. И. Зак, С. С. Зив (сост.)]. М. : Сов. композитор, 1987. Вып. 6. С. 5-44.
Должанский А. Н. Краткий музыкальный словарь. СПб. : Лань : Планета Музыки, 2007. 448 с. : ил.
Жарков А. Н. Художественный перевод в музыке: проблемы и решения : дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.03 – Музыкальное искусство. К., 1994. 180 с.
Золотарьова Н. С. Reminiscences Ф. Ліста: теорія жанра : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – Музичне мистецтво; Харк. нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського. Х., 2013. 17 с.
Иванчей Н. П. Фортепианная транскрипция в русской музыкальной культуре ХІХ века : автореф. дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – Музыкальное искусство; Ростовская гос. конс. (академия) им. С. В. Рахманинова. Ростов н/Д., 2009. 32 с.
Мильштейн Я. Ф. Лист. В 2 т. Т. 1. Изд. 2-е расш. и доп. М. : Музыка, 1971. 864 с.
Мильштейн Я. Ф. Лист. В 2 т. Т.2. Изд.2-е расш. и доп. М. : Музыка, 1971. 600 с.
Назайкинский Е. В. Стиль и жанр в музыке : учеб. Пособие. М. : Владос, 2003. 248 с.
Орджоникидзе Г. Оперы Верди на сюжеты Шекспира. М. : Музыка, 1967. 327 с.
Римский-Корсаков Н. А. Летопись моей музыкальной жизни / Н. А. Римский-Корсаков. 8-е изд. М. : Музыка, 1980. 453 с.
Парафраза // Муз. энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. М., 1978. Т. 4. ― СТб. 178.
Прокина Н. В. Фортепианная транскрипция. Проблемы теории и истории жанра : автореф. дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – Музыкальное искусство; Моск. гос. конс. им. П. И. Чайковского. М., 1988. 21 с.
Реженинова Н. Р. Понятие «Фортепианное переложение» как терминологическая проблема ) // Об-щество. Среда. Развитие (Terra Humana). 2012. № 3. –URL: http://cyberleninka.ru/article/n/ponyatie-fortepiannoe-perelozhenie-kak-terminologicheskaya-problema.
Рощенко Е. Г. Историко-социальные функционирования музыкально-культурного наследия в композиторском творчестве : дис. … канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 – Музыкальное искусство. К., 1988. 196 c.
Тимченко-Бихун I. Фортепіанні парафрази М. І. Глінки: стильові процеси в контексті міжнаціональних взаємодій : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : спец. 17.00.01 / І. Тимченко-Бихун ; Нац. муз. акад. України ім. П. І .Чайковського. К., 2008. 17 с.
Colton G. D. The Art of Piano Transcription as Critical Commentary. McMaster University, Hamilton, Ontario, 1992. 63 p.
Davies S. Transcription, Authenticity and Performance // British Journal of Aesthetics. — 1988. № 28/3 (Summer). Р. 216—227.
Howard-Jones E. Arrangements and Transcriptions // Music and Letters. 1935. Vol. 16, № 4 (october). P. 305—311.
Aranovskiy, M. (1987). The structure of the music genre and the modern situation in music, Muzykal'nyy sovremennik, 6, 5-44. [in Russian].
Dolzhanskiy, A. N. (2007). Short musical dictionary. SPb. : Lan' : Planeta Muzyki [in Russian].
Zharkov, A. N. (1994). Art translation in music: problems and solutions. Ph.D’s thesis. Kyiv [in Russian].
Zolotareva, N. S. (2003). Reminiscences of F. Liszt: theory of genre. Extended abstract of candidate’s thesis. Kharkiv : I. P. Kotlyarevsky KhNUA. [in Ukrainian].
Ivanchey, N. P. (2009). Piano transcription in the Russian musical culture of the XIX century. Extended abstract of candidate’s thesis. Rostov-on-Don : RSC Rachmaninov [in Russian].
Mil'shteyn, Y. A. (1971). F. List. In 2 vols. Vol. 1. Moscow: Muzyka [in Russian].
Mil'shteyn, Y. A. (1971). F. List. In 2 vols. Vol. 2. Moscow: Muzyka [in Russian].
Nazaykinskiy, Y. V. (2003). Style and genre in music. Moscow : Vlados [in Russian].
Ordzhonikidze, G. (1967). Verdi's operas on Shakespeare's stories. Moscow: Muzyka [in Russian].
Rimskiy-Korsakov, N. A. (1980). Chronicle of my musical life. Moscow: Muzyka [in Russian].
Parafraza. Music Encyclopedia. In 6 vols. Vol. 4. (1978). Moscow [in Russian].
Prokina, N. V. (1988). Piano transcription. The problems of theory and history of the genre. Extended abstract of candidate’s thesis. MGK (univ.) іm. P.I.Tchaikovsky [in Russian].
Rezheninova, N. R. (2012). The concept of "Piano Transposition" as a terminological problem. Retrieved from: http://cyberleninka.ru/article/n/ponyatie-fortepiannoe-perelozhenie-kak-terminologicheskaya-problema. [in Russian].
Roshchenko, Y. G. (1988). Historical and social functioning of the musical and cultural heritage in the composer's work. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : Kiev. gos. kons. im. P. I. Chajkovskogo [in Russian].
Tymchenko-Bikhun, I. (2008). Piano paraphrases M.I. Glinki: stylistic processes in the context of interethnic interactions. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv : NMAU im. P.I. Chajkovskogo [in Ukrainian].
Colton G. D. (1992) The Art of Piano Transcription as Critical Commentary. (p. 163) McMaster University, Hamilton, Ontario [in English].
Davies S. (1988) Transcription, Authenticity and Performance. British Journal of Aesthetics, 28/3 (Sum-mer), 216—227 [in English].
Howard-Jones, E. (1935) Arrangements and Transcriptions. Music and Letters, Vol. 16, 4 (october), 305—311 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
