ИСПОЛНИТЕЛЬСКАЯ СТРАТЕГИЯ Д. ЦИФФРЫ В ОРГАНИЗАЦИИ МУЗЫКАЛЬНОГО ВРЕМЕНИ (НА ПРИМЕРЕ ФОРТЕПИАННОГО ЦИКЛА «ТРЕТИЙ ГОД СТРАНСТВИЙ» Ф. ЛИСТА)

Анотація

В статье предложен подход к исполнительской интерпретации с позиций протекания музыкального времени и его реализации выдающимся пианистом ХХ века Дьёрдем Циффрой. Цель исследования заключается в раскрытии индивидуальных исполнительских стратегий музыкального времени, присущих Дьёрдю Циффре (на примере позднего фортепианного сочинения Ф. Листа «Третий год странствий».) Методология. Для достижения выдвинутой цели используются методы компаротивного, контекстуального, композиционно-драматургического и интонационного анализа, направленные на определение роли музыканта-исполнителя в осмыслении авторского текста через развертывание музыкального материала. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые в отечественном музыковедении предметом научного изучения на конкретном примере становится исполнительская стратегия в организации музыкального времени, что позволяет выявить один из ключевых параметров мастерства в раскрытии композиторского сочинения. Выводы. В ощущении музыкального времени пианиста очевидны неукротимое движение к цели, беспрестанная работа деятельного сознания, непрерывность становления событийного процесса. Склонность Д. Циффры к импровизации обусловливает его естественное стремление оживить исполнительский процесс, акцентируя внимание на его изменчивости, вариативности. Артист освобожден от оков жесткого следования «инструкции» – необходимости выстраивать рационально-взвешенную систему исполнения. Смелое участие пианиста в сотворчестве, его убежденность в правоте и неоспоримости своих намерений даже в случае несовпадения реального звучания с композиторскими указаниями способствуют раскрытию еще неизведанных граней музыкального смысла композиторского сочинения.

Ключевые слова: время в музыкальном искусстве, размер, темп, ритм, метр, агогика, интерпретация, исполнительские стратегии, Ф. Лист, Д. Циффра.

Пупіна Олеся Олександрівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри камерного ансамблю Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського

Виконавська стратегія Д. Циффри в організації музичного часу (на прикладі фортепіанного циклу «Третій рік мандрів» Ф. Ліста)

У статті запропоновано підхід до виконавської інтерпретації з позицій протікання музичного часу та його реалізації видатним піаністом ХХ століття Дьордем Циффрою. Мета дослідження полягає в розкритті індивідуальної виконавської стратегії в організації музичного часу названого музиканта на прикладі пізнього фортепіанного твору Ф. Ліста «Третій рік мандрів». Методологія. Для досягнення висунотої мети використовуються методи компаративного, контекстуального, композиційно-драматургічного та інтонаційного аналізу, спрямовані на визначення ролі музиканта-виконавця в осмисленні авторського тексту через розгортання музичного матеріалу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві предметом наукового вивчення на конкретному прикладі стає виконавська стратегія в організації музичного часу, що дозволяє виявити один з ключових параметрів майстерності у розкритті композиторського твору. Висновки. У відчутті музичного часу піаніста наявні нездоланний рух до мети, беззупинна робота діяльної свідомості, безперервність становлення дієвого процесу. Схильність Д. Циффри до імпровізації обумовлює його природне прагнення пожвавити виконавський процес, акцентуючи увагу на його мінливості, варіативності. Артист звільнений від пут жорсткого слідування «інструкції» – необхідності вибудовувати раціонально-зважену систему виконання. Смілива участь піаніста в співтворчості, його переконаність у правоті і незаперечності своїх намірів навіть в разі неспівпадіння реального звучання з композиторськими вказівками сприяють розкриттю ще невідомих граней музичного сенсу композиторського твору.