ИСПОЛНИТЕЛЬСКАЯ СТРАТЕГИЯ Д. ЦИФФРЫ В ОРГАНИЗАЦИИ МУЗЫКАЛЬНОГО ВРЕМЕНИ (НА ПРИМЕРЕ ФОРТЕПИАННОГО ЦИКЛА «ТРЕТИЙ ГОД СТРАНСТВИЙ» Ф. ЛИСТА)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2019.191805Keywords:
час в музичному мистецтві, розмір, темп, ритм, метр, агогика, інтерпретація, виконавська стратегія, Ф. Ліст, Д. Циффра.Abstract
В статье предложен подход к исполнительской интерпретации с позиций протекания музыкального времени и его реализации выдающимся пианистом ХХ века Дьёрдем Циффрой. Цель исследования заключается в раскрытии индивидуальных исполнительских стратегий музыкального времени, присущих Дьёрдю Циффре (на примере позднего фортепианного сочинения Ф. Листа «Третий год странствий».) Методология. Для достижения выдвинутой цели используются методы компаротивного, контекстуального, композиционно-драматургического и интонационного анализа, направленные на определение роли музыканта-исполнителя в осмыслении авторского текста через развертывание музыкального материала. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые в отечественном музыковедении предметом научного изучения на конкретном примере становится исполнительская стратегия в организации музыкального времени, что позволяет выявить один из ключевых параметров мастерства в раскрытии композиторского сочинения. Выводы. В ощущении музыкального времени пианиста очевидны неукротимое движение к цели, беспрестанная работа деятельного сознания, непрерывность становления событийного процесса. Склонность Д. Циффры к импровизации обусловливает его естественное стремление оживить исполнительский процесс, акцентируя внимание на его изменчивости, вариативности. Артист освобожден от оков жесткого следования «инструкции» – необходимости выстраивать рационально-взвешенную систему исполнения. Смелое участие пианиста в сотворчестве, его убежденность в правоте и неоспоримости своих намерений даже в случае несовпадения реального звучания с композиторскими указаниями способствуют раскрытию еще неизведанных граней музыкального смысла композиторского сочинения.
Ключевые слова: время в музыкальном искусстве, размер, темп, ритм, метр, агогика, интерпретация, исполнительские стратегии, Ф. Лист, Д. Циффра.
Пупіна Олеся Олександрівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри камерного ансамблю Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського
Виконавська стратегія Д. Циффри в організації музичного часу (на прикладі фортепіанного циклу «Третій рік мандрів» Ф. Ліста)
У статті запропоновано підхід до виконавської інтерпретації з позицій протікання музичного часу та його реалізації видатним піаністом ХХ століття Дьордем Циффрою. Мета дослідження полягає в розкритті індивідуальної виконавської стратегії в організації музичного часу названого музиканта на прикладі пізнього фортепіанного твору Ф. Ліста «Третій рік мандрів». Методологія. Для досягнення висунотої мети використовуються методи компаративного, контекстуального, композиційно-драматургічного та інтонаційного аналізу, спрямовані на визначення ролі музиканта-виконавця в осмисленні авторського тексту через розгортання музичного матеріалу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві предметом наукового вивчення на конкретному прикладі стає виконавська стратегія в організації музичного часу, що дозволяє виявити один з ключових параметрів майстерності у розкритті композиторського твору. Висновки. У відчутті музичного часу піаніста наявні нездоланний рух до мети, беззупинна робота діяльної свідомості, безперервність становлення дієвого процесу. Схильність Д. Циффри до імпровізації обумовлює його природне прагнення пожвавити виконавський процес, акцентуючи увагу на його мінливості, варіативності. Артист звільнений від пут жорсткого слідування «інструкції» – необхідності вибудовувати раціонально-зважену систему виконання. Смілива участь піаніста в співтворчості, його переконаність у правоті і незаперечності своїх намірів навіть в разі неспівпадіння реального звучання з композиторськими вказівками сприяють розкриттю ще невідомих граней музичного сенсу композиторського твору.
References
Литература
Клюев Е. Речевая коммуникация. Коммуникативные стратегии. Коммуникативные тактики. Успешность речевого взаимодействия : учеб. пособ. для ун-тов и ин-тов. М. : ПРИОР, 1998. 224 с.
Мятиева Н. Интерпретация музыки сквозь призму текстуальных стратегий. Вестник МГУКИ. М., 2009. № 4 (30), июль-авг. С. 246–249.
Ніколаєвська Ю. Аутентична виконавська стратегія та її сучасні трансформації. Аспекти історичного музикознавства : зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. Х., 2017. Вип. 10. С. 180–198.
Ніколаєвська Ю. Комунікативна стратегія як проблема інтерпретології. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. ст. / Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. Х., 2017. Вип. 46. С. 94–110.
Орлов Г. Структурная функция времени в музыке (Исполнение и импровизация). Вопросы теории и эстетики музыки : [сб. ст. ; отв. ред. Л. Н. Раабен]. Л., 1974. Вып. 13. С. 32–57.
Панкевич Г. Проблемы анализа пространственно-временной организации музыки. Музыкальное искусство и наука : сб. ст. / ред.-сост. Е. В. Назайкинский. М., 1978. Вып. 3. С. 124–144.
Пупіна О. Виконавське втілення художнього світу «Третього року мандрів» Ф. Ліста : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. Х., 2015. 20 с.
Summers J. Gyorgy_Cziffra. URL : http://www.naxos.com/person/Gyorgy_Cziffra. (дата звернення: 10.09.2018).
Downloads
Published
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).