Комплексне дослідження споживних властивостей велюру нутрії гідрофобізованого алкенмалеїно-акрилсинтанною композицією
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.171063Ключові слова:
хутровий велюр нутрії, наповнювання-гідрофобізація, алкенмалеїно-акрилсинтанова композиція, споживні властивостіАнотація
Досліджено комплекс споживних властивостей гідрофобізованого хутрового велюру нутрії з використанням алкенмалеїно-акрилсинтанової композиції. Склад цієї композиції включає алкенмалеїновий полімер, поліакриловий полімер і синтанний дубитель. Процес наповнювання-гідрофобізаії хутрового велюру нутрії проводиться за рН робочого розчину 6,8–7,0, температури 40–43 °С та тривалості три години і закінчується за рН 3,8–4,0.
Гідрофобізований хутровий велюр нутрії отримували з неякісної за волосяним покривом сировини, неоднорідної структури в різних топографічних ділянках та зниженої щільності, але із задовільними фізико-механічними властивостями шкірної тканини.
Встановлено вплив складу наповнювально-гідрофобізуючої композиції на фізико-хімічні властивості хутрового велюру. Зокрема досліджено характеристики: сумарний тепловий опір, динамічне водопромокання, всмоктування краплі води, крайовий кут змочування, намокання, паропроникність, повітропроникність та ін.
Встановлено також оптимальний склад алкенмалеїно-акрилсинтанової композиції, який забезпечує формування модифікованого хутрового велюру зі шкурок нутрії з комплексом підвищених споживних властивостей порівняно з велюром овчини. Зокрема при гідрообробленні зниження показників сумарного теплового опору та паропроникності гідрофобізованого хутрового велюру нутрії проявляється у меншій мірі відповідно в 9,7 і у 1,7 рази порівняно з велюром овчини. При цьому естетичні показники велюру нутрії – колористичне оформлення та якість оздоблення шкірної тканини – також переважають велюр овчини на 39–41 %.
Одержані результати гідрофобізації хутрового велюру з комплексом необхідних споживних властивостей свідчать про можливість розширення асортименту матеріалів з хутрової сировини з неякісним волосяним покривом, але задовільними фізико-механічними показниками шкірної тканини. При цьому виготовлені хутрові вироби з гідрофобізованого велюру нутрії будуть придатні для експлуатації в умовах підвищеної вологості
Посилання
- Danylkovych, A. H., Lishchuk, V. I., Strembulevych, L. V. (2015). Suchasne vyrobnytstvo khutra. Kyiv: Feniks, 320.
- Hryshchenko, I. M. (Ed.) (2016). Rynok khutrianykh tovariv Ukrainy. Kyiv: Svit Uspikhu, 280.
- Boinovich, L. B., Emelyanenko, A. M. (2008). Hydrophobic materials and coatings: principles of design, properties and applications. Uspekhi himii, 7, 619–638.
- Hryshchenko, I. M., Zvarych, I. T., Okhmat, O. A. (2018). Tekhnolohichne obladnannia dlia vyrobnytstva khutra i shkiry v innovatsiyniy ekonomitsi. Kyiv: Svit Uspikhu, 272.
- Shestov, A. V. (2015). Poluchenie kozhevennyh materialov s uluchshennymi zaschitnymi i fiziko-mekhanicheskimi harakteristikami. Vestnik tekhnicheskogo universiteta, 18 (14), 137–139.
- Du, J., Huang, C., Pen, B. (2016). Influence of hydrophobic side chain structure on the performance of amphiphilic acrylate copolymers in leather-making. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 100 (2), 67–72.
- Zhaoyang, L., Haojun, F., Yan, L. (2008). Fluorine-containing aqueous copolymer for waterproof leather. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 92 (3), 107–113.
- Casas, C., Bou, J., Ollé, L., Bacardit, A. (2018). Development of nanocomposites with self-cleaning properties for textile and leather. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 102 (1), 33–41.
- Koizhaiganova, M., Meyer, M., Junghans, F., Aslan, A. (2017). Surface activation and coating on leather by dielectric barrier discharge (DBD) plasma at atmospheric pressure. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 101 (2), 86–93.
- Shataeva, D. R., Kulevtsov, G. N., Abdullin, I. Sh. (2014). Poluchenie kozhevennyh materialov iz shkur ovchiny i KRS s uluchshennymi gigienicheskimi svoystvami pri pomoschi obrabotki NNTP i kremniyorganicheskimi soedineniyami. Vestnik Kazanskogo tekhnologicheskogo universiteta, 17 (11), 86–87.
- Shataeva, D. R., Kulevtsov, G. N., Abdullin, I. Sh. (2014). Issledovaniya vliyaniya vzaimodeystviya neravnovesnoy nizkotemperaturnoy plazmy i kremniyorganicheskih soedineniy na fiziko-mekhanicheskie svoystva kozh iz shkur KRS. Vestnik Kazanskogo tekhnologicheskogo universiteta, 17 (11), 73–74.
- Danylkovych, A. H. (2008). Praktykum z khimiyi i tekhnolohiyi shkiry ta khutra. Kyiv: Feniks, 340.
- Danilkovich, A. G., Chursin, V. I. (2016). Analiticheskiy kontrol' v proizvodstve kozhi i mekha. Laboratornyy praktikum. Moscow: Infra-M, 176.
- Statiukha, H. O., Skladannyi, D. M., Bondarenko, O. S. (2011). Vstup do planuvannia optymalnoho eksperymentu. Kyiv: NTUU «KPI», 125.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Anatoliy Danylkovych, Nataliia Khliebnikova

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.