Розробка матриці потенціалу харчової промисловості для прийняття управлінських рішень при формуванні сталого розвитку агроекосистем
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.227805Ключові слова:
цифровізація, технологічна трансформація, кастомізування, високотехнологічне сільське господарство, продовольча безпекаАнотація
Проведено теоретико–методологічне дослідження визначення необхідності та особливостей розробки матриці потенціалу харчової промисловості для прийняття управлінських рішень при формуванні сталого розвитку агроекосистем, яка забезпечує підвищення операційної ефективності компаній та продовольчу безпеку країни. У статті використанні методи дослідження, а саме: історичний- у процесі вивчення сучасних поглядів на розуміння значення аграрного історичний сектору для економіки; системного аналізу – при побудові моделі інноваційної досконалості бізнесу. Методи порівняння та аналізу тенденцій – вивчення тенденцій в аграрному секторі України з визначенням важливих напрямків для вдосконалення їх діяльності. Методи фінансового аналізу – для аналітичної оцінки фінансово-господарської діяльності досліджуваних підприємств; прогностичні методи – для обґрунтування очікуваних результатів реалізації авторських пропозицій у практиці управління. Запропоновано враховувати істотну різницю в технології і виробництва (кількість провідних технологій, що використовуються на 100 тис. населення). Розкрито залежність технологій виробництва в сільському господарстві від природних і погодних умов (частка витрат на технологічні інновації, %). Запропоновано критерії інноваційних навичок у розвитку сільськогосподарського машинобудування. Визначено критерії, які поділені за групами розвитку. Обґрунтовано інструментарій побудови матриці потенціалу харчової промисловості. Зазначимо, що для кожного показника визначено оптимальне значення з урахуванням коефіцієнта чутливості та рейтингу підприємств, яке і визначило їх місце в матриці. В ході проведеного дослідження та сформованої матриці інноваційного розвитку проведено апробацію запропонованої техніки на провідних вітчизняних підприємствах
Посилання
Andreoni, A. (2016). Varieties of Industrial Policy: Models, Packages, and Transformation Cycles. Efficiency, Finance, and Varieties of Industrial Policy, 245–305. doi: https://doi.org/10.7312/noma18050-009
Babu, S. C., Shishodia, M. (2017). Agribusiness competitiveness: Applying analytics, typology, and measurements to Africa. International Food Policy Research Institute. Available at: http://ebrary.ifpri.org/utils/getfile/collection/p15738coll2/id/131232/filename/131443.pdf
Nipitvittaya, M. Precision Agriculture and Agritech concept. Sensor network in Agriculture technology network on framer using smart phone to connect the sensor system against vegetable field background. Available at: https://www.shutterstock.com/ru/image-photo/precision-agriculture-agritech-concept-sensor-network-524072125
Lavruk, A., Lavruk, V. (2019). Problems of revival and development of animal husbandry in Ukraine. Przegląd Wschodnioeuropejski, 10 (1), 201–213. doi: https://doi.org/10.31648/pw.4514
Sabluk, P. T., Kropivko, M. F. (2010). Clustering as a mechanism for increasing the competitiveness and social orientation of the agrarian economy. APK Economy, 1, 3–13.
Andriushchenko, K., Kovtun, V., Shergina, L., Rozhko, O., Yefimenko, L. (2020). Agro-based Clusters: A Tool for Effective Management of Regional Development in the ERA of Globalisation. TEM Journal, 9 (1), 198–204. doi: https://doi.org/10.18421/TEM91-28
Yu, M., Calzadilla, J., Lopez, J. L., Villa, A. (2013). Engineering agro-food development: The cluster model in China. Agricultural Sciences, 04 (09), 33–39. doi: https://doi.org/10.4236/as.2013.49b006
Google's Sergey Brin explains why he paid $330,000 for lab burger (2013). Available at: https://www.nbcnews.com/technolog/googles-sergey-brin-explains-why-he-paid-330-000-lab-6C10853442
Tillak, P. (Ed.) (2000). Land ownership, land markets and their influence on the efficiency of agricultural production in Central and Eastern Europe. Kiel: Wiss.-Verl. Vauk, 123–124.
Velten, S., Leventon, J., Jager, N., Newig, J. (2015). What Is Sustainable Agriculture? A Systematic Review. Sustainability, 7 (6), 7833–7865. doi: https://doi.org/10.3390/su7067833
Environmental indicators for agriculture: Methods and Results (2001). Vol. 3. French: OECD, 400. doi: https://doi.org/10.1787/9789264188556-en
ASAE Standards D497.4. Agricultural machinery management data. American Society of Agricultural Engineers.
Liezina, A. V., Andriushchenko, K. A., Rozhko, O. D., Datsii, O. I., Mishchenko, L. О., Cherniaieva, O. O. (2020). Resource planning for risk diversification in the formation of a digital twin enterprise. Accounting, 1337–1344. doi: https://doi.org/10.5267/j.ac.2020.8.016
Feher, I., Beke, J. (2013). Rationale of sustainable agriculture. Iustum Aequum Salutare, 9, 73–87.
Lebacq, T., Baret, P. V., Stilmant, D. (2012). Sustainability indicators for livestock farming. A review. Agronomy for Sustainable Development, 33 (2), 311–327. doi: https://doi.org/10.1007/s13593-012-0121-x
Binder, C. R., Feola, G., Steinberger, J. K. (2010). Considering the normative, systemic and procedural dimensions in indicator-based sustainability assessments in agriculture. Environmental Impact Assessment Review, 30 (2), 71–81. doi: https://doi.org/10.1016/j.eiar.2009.06.002
Schader, C., Grenz, J., Meier, M. S., Stolze, M. (2014). Scope and precision of sustainability assessment approaches to food systems. Ecology and Society, 19 (3). doi: https://doi.org/10.5751/es-06866-190342
Marta-Costa, A. A., Silva, E. (2012). Approaches for Sustainable Farming Systems Assessment. Methods and Procedures for Building Sustainable Farming Systems, 21–29. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-007-5003-6_3
De Olde, E. M., Oudshoorn, F. W., Sørensen, C. A. G., Bokkers, E. A. M., de Boer, I. J. M. (2016). Assessing sustainability at farm-level: Lessons learned from a comparison of tools in practice. Ecological Indicators, 66, 391–404. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2016.01.047
Finkbeiner, M., Schau, E. M., Lehmann, A., Traverso, M. (2010). Towards Life Cycle Sustainability Assessment. Sustainability, 2 (10), 3309–3322. doi: https://doi.org/10.3390/su2103309
Gasparatos, A. (2010). Embedded value systems in sustainability assessment tools and their implications. Journal of Environmental Management, 91 (8), 1613–1622. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2010.03.014
Marchand, F., Debruyne, L., Triste, L., Gerrard, C., Padel, S., Lauwers, L. (2014). Key characteristics for tool choice in indicator-based sustainability assessment at farm level. Ecology and Society, 19 (3). doi: https://doi.org/10.5751/es-06876-190346
DeSarbo, W. S., Anthony Di Benedetto, C., Michael Song, Sinha, I. (2004). Revisiting the Miles and Snow strategic framework: uncovering interrelationships between strategic types, capabilities, environmental uncertainty, and firm performance. Strategic Management Journal, 26 (1), 47–74. doi: https://doi.org/10.1002/smj.431
Acosta, M., Coronado, D., Ferrándiz, E. (2013). Trends in the acquisition of external knowledge for innovation in the food industry. Open Innovation in the Food and Beverage Industry, 3–24. doi: https://doi.org/10.1533/9780857097248.1.3
Arcese, G., Flammini, S., Lucchetti, M., Martucci, O. (2015). Evidence and Experience of Open Sustainability Innovation Practices in the Food Sector. Sustainability, 7 (7), 8067–8090. doi: https://doi.org/10.3390/su7078067
Jacobs, B. W., Singhal, V. R., Subramanian, R. (2010). An empirical investigation of environmental performance and the market value of the firm. Journal of Operations Management, 28 (5), 430–441. doi: https://doi.org/10.1016/j.jom.2010.01.001
Foltýn, I., Štiková, O., Mrhálková, I., Zedníčková, I. (2016). Model AGRO-2014 for simulation of strategic decision making in the area of agrarian complex. Agrarian Perspectives XXV. Global and European Challenges for Food Production, Agribusiness and the Rural Economy, Proceedings of the 25th International Scientific Conference. Prague, 105–112.
Andriushchenko, K., Tepliuk, M., Boniar, S., Ushenko, N., Liezina, A. (2019). Influence of cost drivers on value-oriented management of investment activity of companies. Investment Management and Financial Innovations, 16 (3), 353–364. doi: https://doi.org/10.21511/imfi.16(3).2019.31
Andriushchenko, K., Datsii, O., Aleinikova, O., Mohamed Abdulla, A., Mohammed Ali, A. (2019). Improvement of the water resources management system at the territorial level. Problems and Perspectives in Management, 17 (3), 421–437. doi: https://doi.org/10.21511/ppm.17(3).2019.34
Monitoring the performance of agriculture and food systems. GSDR 2015 Brief. Available at: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/6469103-Monitoring%20the%20performance%20of%20agriculture%20and%20food%20systems.pdf
Romanenko, Y. O. (2016). Place and role of communication in public policy. Actual Problems of Economics, 2 (176), 25–31.
Andriushchenko, K., Ishchenko, M., Sahaidak, M., Tepliuk, M., Domina, O. (2019). Prerequisites for the creation of financial and credit infrastructure of support for agricultural enterprises in Ukraine. Banks and Bank Systems, 14 (2), 63–75. doi: https://doi.org/10.21511/bbs.14(2).2019.06
Skokan, K. (2007). The Role of Clusters in the Regional Policy of the Czech Republic. Munich Personal RePEc Archive. Available at: http://mpra.ub.uni-muenchen.de/12353/1/MPRA_paper
Kovtun, V., Andriushchenko, K., Horbova, N., Lavruk, O., Muzychka, Y. (2020). Features of the Management Process of Ambidextrous Companies. TEM Journal, 9 (1), 221–226. doi: https://doi.org/10.18421/TEM91-31
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Екатерина Анатольевна Андрющенко, Александр Иванович Даций, Оксана Степановна Лаврук, Руслан Николаевич Дмитренко, Игорь Викторович Куташев, Игорь Иванович Виниченко, Дмитрий Анатольевич Мищенко, Юлия Александровна Кахович, Константин Владимирович Пивоваров, Анна Владимировна Ортина
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
