Динаміка продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності
DOI:
https://doi.org/10.15391/snsv.2019-6.023Keywords:
спорт, спортсмени, здоров'я, когнітивні функції, увага, пам'ятьAbstract
Мета: вивчити особливості продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, методика «Таблиці Шульте», методика «Mini Mental Status Exam», методика «Запам’ятовування 10 слів». У дослідженні брали участь 99 спортсменів високої кваліфікації у віці від 18 до 23 років. Перша стадія дослідження проходила в умовах змагальної діяльності, другий етап - в постзмагальний період. Статистична обробка отриманих емпіричних даних здійснювалася за допомогою методу встановлення ймовірності відхилень (за t-критерієм Ст’юдента).
Результати: проведено психодіагностичне обстеження продуктивності когнітивних функцій спортсменів віком від 18 до 23 років. Визначено особливості функцій уваги і мнестичних функцій спортсменів в умовах змагальної та постзмагальної діяльності.
Висновки: показано, що структуру когнітивних дисфункцій в період екстремальної змагальної діяльності визначають звуження обсягів безпосередньої і довготривалої пам'яті, зниження продуктивності процесу запам'ятовування, дефекти селективності, звуження обсягів довільної уваги, порушення процесів концентрації, розподілу і переключення. Встановлено, що зниження когнітивної продуктивності спортсменів в екстремальних умовах змагальної діяльності носять функціональний характер і піддаються редукціїу першій декаді постзмагального періоду.
References
Выготский, Л.С. (1984), "Развитие высших психических функций", Собрание сочинений в 6 томах, Москва, Т1.
Гусев, Е.И., Боголепова, А.Н. (2013), "Когнитивные нарушения при цереброваскулярных заболеваниях", Москва, МЕДпрессинформ.
Гант, О.Є. (2015), "Алгоритм оцінки функціонального стану спортсмена як показника його «психологічного здоров’я»", Вплив досягнень психологічних та педагогічних розвиток сучасного суспільства : матеріали між нар.наук.-практ.конф., Харків.
Гант, О.Є. (2014), "Діагностика перцептивно-гностичної сфери спортсменів, на начальних етапах підготовки, як умова збережен¬ня їх психологічного здоров’я", Психологічні науки. Серія наукового віснику Херсонського державногоуніверситету.
Гант, Е.Е. (2014), "Влияние профессионального стресса на личность спортсменов", The 1-st international conference on the Eurasian scientific development, Vienna, Austria.
Гант, О.Є. (2015), "Характеристики ціннісних орієнтацій особистості в боксі та тайбоксі", Девіантна поведінка: соціологічні, психологічні, юридичні аспекти: матеріали міжнар.наук.-практ.конф. Харків.
,Карвасарский, Б.Д.(2002), Клиническая психология: учебник, СПб: Питер.
Перелигіна, Л.А. (2011), "Структурні показники психологічного здоров'я особистості", Проблеми екстремальної та кризової психології: збірник наукових праць, Харків.
Передельский, А.А. (2011), Спорт и иллюзия спорта: методические материалы для магистрантов и аспирантов физкультурно- спортивных вузов, Москва.
Сопов, В.Ф. (2005), Психические состояния в напряженной профессиональной деятельности, Москва.
Федосеев, В.А., Селюкова, Т.В. (2013), "Клинические особенности психических расстройств при экстремальных ситуациях", Проблеми екстремальної та кризової психології збірник наукових праць, Вип.14, Част. ІІ, Харків.
Чикова, О.М. (1993), Психологические особенности спортивной деятельности и личности спортсмена: учебное пособие для училищ олимпийского резерва. Минск.
Энциклопедия психодиагностики, Том 1, Психодиагностика взрослых, Самара, 2009, 704 с.
Naghavi, M., Wang, H., Lozano, R. et al. (2015), "Global, regional, and national age–sex specific all-cause and cause-specific mortality for 240 causes of death", 1990–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet.
Feigin, V.L., Forouzanfar, M.H., Krishnamurthi, R et al. (2013), Global and regional burden of stroke in 1990–2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet.
Pendlebury, S.T., Rothwell, P.M. (2009), "Prevalence, incidence, and factors associated with pre-stroke and post-stroke dementia: a systematic review and meta-analysis. Lancet Neurol.
Barba, R., Martinez-Espinosa, S., Rodriquez-Garcia, E. et al. (2000), Poststroke dementia: clinical features and risk factors. Stroke.
Pohjasvaara, T., Erkinjuntti, T., Vataja, R., Kaste, M. (1997), Dementia three months after stroke: baseline frequency and effect of different definitions for dementia in the Helsinki Aging Memory Study (SAM) cohort. Stroke.
Kase, C.S., Wolf, P.A., Kelly-Hayes, M. et al. (1998), Intellectual decline after stroke. The Framingham study. Stroke.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 Kharkiv State Academy of Physical Culture
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Our publications make use of copyright CREATIVE COMMONS open access journals.
Authors published in this journal agree to the following terms:
1 The authors reserve the right of authorship of the work and pass the journal right of first publication of this work are licensed under the Creative Commons Attribution License, which allows others to freely distribute the published work with reference to the authors of the original work and the first publication of this magazine.
2 The authors have the right to enter into separate agreements for additional non-exclusive distribution of work in the form in which it was published the magazine (such as work place electronic repository institution or publish as part of the monograph), provided that the reference to the first publication of this magazine.
Attention, authors!
