Динаміка продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності

Олена Гант; Ярослава Малик

doi:10.15391/snsv.2019-6.023

Автор(и)

Олена Гант Харківська державна академія фізичної культури,
Ярослава Малик Харківська державна академія фізичної культури,

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2019-6.023

Ключові слова:

спорт, спортсмени, здоров'я, когнітивні функції, увага, пам'ять

Анотація

Мета: вивчити особливості продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, методика «Таблиці Шульте», методика «Mini Mental Status Exam», методика «Запам’ятовування 10 слів». У дослідженні брали участь 99 спортсменів високої кваліфікації у віці від 18 до 23 років. Перша стадія дослідження проходила в умовах змагальної діяльності, другий етап - в постзмагальний період. Статистична обробка отриманих емпіричних даних здійснювалася за допомогою методу встановлення ймовірності відхилень (за t-критерієм Ст’юдента).

Результати: проведено психодіагностичне обстеження продуктивності когнітивних функцій спортсменів віком від 18 до 23 років. Визначено особливості функцій уваги і мнестичних функцій спортсменів в умовах змагальної та постзмагальної діяльності.

Висновки: показано, що структуру когнітивних дисфункцій в період екстремальної змагальної діяльності визначають звуження обсягів безпосередньої і довготривалої пам'яті, зниження продуктивності процесу запам'ятовування, дефекти селективності, звуження обсягів довільної уваги, порушення процесів концентрації, розподілу і переключення. Встановлено, що зниження когнітивної продуктивності спортсменів в екстремальних умовах змагальної діяльності носять функціональний характер і піддаються редукціїу першій декаді постзмагального періоду.

Посилання

Выготский, Л.С. (1984), "Развитие высших психических функций", Собрание сочинений в 6 томах, Москва, Т1.

Гусев, Е.И., Боголепова, А.Н. (2013), "Когнитивные нарушения при цереброваскулярных заболеваниях", Москва, МЕДпрессинформ.

Гант, О.Є. (2015), "Алгоритм оцінки функціонального стану спортсмена як показника його «психологічного здоров’я»", Вплив досягнень психологічних та педагогічних розвиток сучасного суспільства : матеріали між нар.наук.-практ.конф., Харків.

Гант, О.Є. (2014), "Діагностика перцептивно-гностичної сфери спортсменів, на начальних етапах підготовки, як умова збережен¬ня їх психологічного здоров’я", Психологічні науки. Серія наукового віснику Херсонського державногоуніверситету.

Гант, Е.Е. (2014), "Влияние профессионального стресса на личность спортсменов", The 1-st international conference on the Eurasian scientific development, Vienna, Austria.

Гант, О.Є. (2015), "Характеристики ціннісних орієнтацій особистості в боксі та тайбоксі", Девіантна поведінка: соціологічні, психологічні, юридичні аспекти: матеріали міжнар.наук.-практ.конф. Харків.

,Карвасарский, Б.Д.(2002), Клиническая психология: учебник, СПб: Питер.

Перелигіна, Л.А. (2011), "Структурні показники психологічного здоров'я особистості", Проблеми екстремальної та кризової психології: збірник наукових праць, Харків.

Передельский, А.А. (2011), Спорт и иллюзия спорта: методические материалы для магистрантов и аспирантов физкультурно- спортивных вузов, Москва.

Сопов, В.Ф. (2005), Психические состояния в напряженной профессиональной деятельности, Москва.

Федосеев, В.А., Селюкова, Т.В. (2013), "Клинические особенности психических расстройств при экстремальных ситуациях", Проблеми екстремальної та кризової психології збірник наукових праць, Вип.14, Част. ІІ, Харків.

Чикова, О.М. (1993), Психологические особенности спортивной деятельности и личности спортсмена: учебное пособие для училищ олимпийского резерва. Минск.

Энциклопедия психодиагностики, Том 1, Психодиагностика взрослых, Самара, 2009, 704 с.

Naghavi, M., Wang, H., Lozano, R. et al. (2015), "Global, regional, and national age–sex specific all-cause and cause-specific mortality for 240 causes of death", 1990–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet.

Feigin, V.L., Forouzanfar, M.H., Krishnamurthi, R et al. (2013), Global and regional burden of stroke in 1990–2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet.

Pendlebury, S.T., Rothwell, P.M. (2009), "Prevalence, incidence, and factors associated with pre-stroke and post-stroke dementia: a systematic review and meta-analysis. Lancet Neurol.

Barba, R., Martinez-Espinosa, S., Rodriquez-Garcia, E. et al. (2000), Poststroke dementia: clinical features and risk factors. Stroke.

Pohjasvaara, T., Erkinjuntti, T., Vataja, R., Kaste, M. (1997), Dementia three months after stroke: baseline frequency and effect of different definitions for dementia in the Helsinki Aging Memory Study (SAM) cohort. Stroke.

Kase, C.S., Wolf, P.A., Kelly-Hayes, M. et al. (1998), Intellectual decline after stroke. The Framingham study. Stroke.