Фізична терапія пацієнтів з посттравматичними контрактурами ліктьового суглоба

Borys   Pustovoit; Sviatoslava   Pashkevych; Оlha  Beziazychna; Tetiana  Parfaniuk

doi:10.15391/snsv.2021-1.004

Authors

Borys Pustovoit https://orcid.org/0000-0001-7534-4404
Sviatoslava Pashkevych https://orcid.org/0000-0002-4842-4350
Оlha Beziazychna https://orcid.org/0000-0001-9987-6405
Tetiana Parfaniuk https://orcid.org/0000-0003-0434-2086

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.004

Abstract

Purpose: to develop and explain a modern program of physical therapy for people with posttraumatic elbow contractures during the late post-operative period using rating scales for the separate categories of International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) to assess the effectiveness of rehabilitation.

Material and methods: the study involved 17 patients aged 28 to 50 years. The control group (CG) – 9 people (4 women, 5 men) and main group (MG) – 8 people (3 women, 5 men) were selected. The program of physical therapy in MG patients included ultrasound therapy with immediate follow-up mobilization techniques for the elbow joint in addition to conventional means. Goniometry, manual muscle testing, questionnaires Quick Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure (QuickDASH), Patient-rated elbow evaluation (PREE), were defined as rating scales according to literature review.

Results: only 8 categories were identified, they were most significant for patients, and the corresponding ratings of the categories were established. After MG patients rehabilitation assessments of category b710 Functions of joint mobility according to the results of goniometry improved from 2.8 ± 0.2 to 1.9 ± 0.2 c.u., p <0.001, for patients of CG – from 2.9 ± 0.2 to 2.4 ± 0.6 c.u., p <0.05, with a significant difference between the comparison groups, p <0.05. Also, assessments of category d445 The using of the hand and arm according to the PREE function scale for patients of MG had positive changes: from 3.5 ± 0.5 to 2.4 ± 0.5 c.u., compared with CG – from 3.5 ± 0,5 to 3.0 ± 0.2 c.u., p <0.05, p <0.001, with a significant difference between MG and CG, p <0.05. The average duration of the late postoperative period of the MG was 21.62 ± 2.28 days, of the CG – 27.11 ± 2 , 52 days with the difference between groups, p <0.05.

Conclusions: the most significant categories of IFC for the elbow contracture, their rating scales have been identified. Based on the significant differences of two IFC categories assessments (b710 Joint mobility functions, d445 Use of hand and arm, p <0.05) and reducing the duration of the rehabilitation period (p <0.05), the benefits of developed physical therapy program were proved by.

Key words: posttraumatic elbow contracture, physical therapy.

References

Без’язична О. В. (2015), Комплексна фізична реабілітація після внутрішньосуглобових переломів ліктьового суглоба: метод. рекомендації. Харків, 47 с.

Бур’янов О. А., Кваша В. П., Солов’єв І. О., Ковальчук Д. Ю., Чекушин Д. А. (2018), «Профілактика, лікування і реабілітація післятравматичних і післяопераційних контрактур ліктьового суглобу», Літопис травматології та ортопедії, №3-4, С. 39-40.

Вакуленко Л. О., Прилуцький З. П., Вакуленко Д. В., Кутаков С. В., Лучишин Н. Ю. (2013), Основи масажу. Тернопіль: ТНПУ, 132 с.

Герцик А. (2018), Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації / фізичної терапії при порушеннях діяльності опорно-рухового апарату: монографія. Львів: ЛДУФК, 2018. 388 с. URL: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/19677

Доманський А. М., Лоскутов О. Є. Хом’яков В. М. (2020), «Причини формування інвалідності внаслідок травм ліктьового суглоба», Патологія, №2(49), С. 222-227.

Курінний І. М., Страфун С. О., Долгополов О. В., Герасименко І. М. (2017), «Рухова реабілітація хворих після операції з приводу післятравматичної контрактури ліктьового суглоба», Клінічна хірургія, №11, С. 65-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_11_20

Молєв В., Михальський А. (2019), «Фізична реабілітація осіб з пошкодженнями ліктьового суглоба», Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, Вип. 15, С. 76-80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkpnui_fv_2019_15_17.

Підкопай Т. В., Єгоров Б. В. (2016), «Деякі результати застосування програми фізичної реабілітації після переломів ліктьового суглобу», Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, №2, С. 71-73.

Пустовойт Б. А., Без’язична О. В. (2016), «Лікувальна фізична культура після артроскопічних втручань на ліктьовому суглобі», Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, №3, С. 190-194.

Страфун О. С. (2019), «Порівняння ряду міжнародних оціночних шкал функції ліктьового суглоба», Вісник ортопедії, травматології та протезування, № 4, С. 44-50. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Votip_2019_4_9.

Adolfsson L. (2018), «Post-traumatic stiff elbow», EFORT OpenRev, № 3(5), P. 210-216. doi: 10.1302/2058-5241.3.170062.

Cancio J. M., Rhee P. (2018), «Therapeutic Management of the Posttraumatic Stiff Elbow After Open Osteocapsular Release», Tech Hand Up Extrem Surg, № 22(4), P. 134-136. doi: 10.1097/BTH.0000000000000207.

Draper D. O. (2010), «Ultrasound and joint mobilizations for achieving normal wrist range of motion after injury or surgery»: a case series [published correction appears in J Athl Train. 2011 Jan-Feb;46(1):112]. J Athl Train, № 45(5), P. 486-491. doi:10.4085/1062-6050-45.5.486

Fusaro I., Orsini S., Stignani Kantar S., Sforza T., Benedetti M.G., Bettelli G., Rotini R. (2014), «Elbow rehabilitation in traumatic pathology», Musculoskelet Surg, № 98, P. 95-102. doi:10.1007/s12306-014-0328-x.

Harding P., Rasekaba T., Smirneos L., Holland A. E. (2011), «Early mobilisation for elbow fractures in adults», Cochrane Database of Systematic Reviews, Art. No.: CD008130. DOI: 10.1002/14651858.CD008130.pub2

Jones V. (2016), «Conservative management of the post-traumatic stiff elbow: a physiotherapist’s perspective», Shoulder Elbow,№ 8, P. 134-141.

Kaltenborn F. M., Evjenth O. (1989), Mobilization of the extremity joints. Oslo: Olaf Norlis Bokhandel, pp 15-16.

Kendall F. (2005), Muscles: Testing and Function, with Posture and Pain. Lippincott Williams & Wilkins, 480 p.

Kim S. E., Choi Y. C., Lee J.Y. (2020), «Early Rehabilitation after Surgical Repair of Medial and Lateral Collateral Elbow Ligaments: A Report of Three Cases», Int J Environ Res Public Health, № 17(17), Р. 6133. doi: 10.3390/ijerph17176133.

Kus S., Dereskewitz C., Coenen M., Rauch A., Rudolf K. D. (2017), «Consortium Lighthouse Project Hand. International Classification of Functioning, Disability and Health: development of an assessment set to evaluate functioning based on the Brief ICF Core Set for Hand Conditions – ICF Hand», J Hand Surg Eur, № 42(7), P. 731-741. doi: 10.1177/1753193417706248.

Landou S., Everitt B.S. (2004), A handbook of statistical analyses using SPSS. Boca Raton, FL: Chapman & Hall/CRC, 339 p.

Masci G., Cazzato G., Milano G., Ciolli G., Malerba G., Perisano C., Greco T, Osvaldo P, Maccauro G, Liuzza F. (2020), «The stiff elbow: Current concepts», OrthopRev (Pavia), №12, P. 8661. doi: 10.4081/or.2020.8661.

Mellema J. J., Lindenhovius A. L., Jupiter J. B. (2016), «The posttraumatic stiff elbow: an update», Current Reviews in Musculoskeletal Medicine, № 9(2), Р. 190-198. DOI: 10.1007/s12178-016-9336-9.

Mittal R. (2017), «Posttraumatic stiff elbow», Indian J Orthop, № 51(1), P. 4-13. doi:10.4103/0019-5413.197514.

Patiño J. M., Saenz V. P. (2020), «Stiff Elbow», [Updated 2020 Aug 10]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, Availablefrom: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK459268/.

Swensen S. J., Tyagi V., Uquillas C. et al. (2019), «Maximizing outcomes in the treatment of radial head fractures», J Orthop Traumatol, № 20, Р. 15. URL: https://doi.org/10.1186/s10195-019-0523-5.

Vincent J., MacDermid J. C. (2012), «The Patient-Rated Elbow Evaluation (PREE)», J Physiother, № 58(4), P. 274. doi:10.1016/S1836-9553(12)70134-0.

Vincent J. I., MacDermid J. C., King G. J., Grewal R. (2015), «Linking of the Patient Rated Elbow Evaluation (PREE) and the American Shoulder and Elbow Surgeons – Elbow questionnaire (pASES-e) to the International Classification of Functioning Disability and Health (ICF) and Hand Core Sets», J Hand Ther, № 28(1), P. 61-76; quiz 68. doi:10.1016/j.jht.2014.10.002.

Viveen J., Doornberg J. N., Kodde I. F., Goossens P., Koenraadt K.L.M., The B., Eygendaal D. (2017), «Continuous passive motion and physical therapy (CPM) versus physical therapy (PT) versus delayed physical therapy (DPT) after surgical release for elbow contractures; a study protocol for a prospective randomized controlled trial», BMC Musculoskelet Disord, № 18(1), P. 484. doi: 10.1186/s12891-017-1854-0.

Wessel L.E., Gu A., Richardson S.S., Fufa D.T., Osei D.A. (2019), «Elbow contracture following operative fixation of fractures about the elbow», JSES Open Access, № 3(4), P. 261-265. doi: 10.1016/j.jses.2019.09.004.

Wilk K. E., Macrina L. C., Cain E. L., Dugas J. R., Andrews J. R. (2012), «Rehabilitation of the Overhead Athlete’s Elbow», Sports Health, № 4(5), P. 404-414. doi:10.1177/1941738112455006

World Health Organization (2001), ICF – International Classification of Functioning, Disability and Health. Geneva: World Health Organization.