Психосоціальне функціонування вихованців балетної студії старшого дошкільного віку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.009

Анотація

Мета: виявлення особливостей психосоціального розвитку вихованців старшого дошкільного віку приватної балетної студії м. Харків.

Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 20 вихованців балетної студії м. Харкова у віці від 5 до 7 років, які займаються балетом від 10 місяців до 2 років. Для отримання результатів використовували методику М.Джеллінека та М. Мерфі «Перелік дитячих симптомів» PSC та Y-PSC в українській адаптації «Перелік дитячих симптомів» PSCUKR та Y-PSC-UKR (О.Л. Луценко, Д.В. Штриголь, Н.Г. Міхановська), а саме варіант PSC, який заповнюється батьками дитини.

Результати: результати проведеного нами дослідження показали, що за оцінками, отриманими від батьків, 45% вихованців балетної студії мають деякі проблеми з психосоціальним розвитком. При цьому 25% мають ці проблеми за шкалою «інтерналізація», а ще 20% – за шкалою «екстерналізація». Серед 25% опитуваних, які мають певні проблеми за шкалою інтерналізації, найбільш розповсюдженими були відповіді, що дитина: швидко втомлюється, боїться нових ситуацій, хоче бути з батьками більше, ніж раніше, відчуває себе поганою та менше розважається. Серед 20% опитуваних, які мають певні проблеми за шкалою екстерналізації, найбільш розповсюдженими були відповіді, що дитина: невгамовна, не може сидіти спокійно, менше цікавиться школою (в нашому випадку – заняттями балетом), діє, «як заведена», легко відволікається, надто багато літає у хмарах, не виконує правила.

Висновки: більшість вихованців балетної студії мають гармонійний психосоціальний розвиток за оцінюванням їх батьків. Отже, можна припустити, що заняття балетом позитивно впливають на психосоціальний розвиток старших дошкільників.

Ключові слова: психосоціальний розвиток, старший дошкільник, студія балету, особистість, методика PSC,
інтерналізація, екстерналізація.

Посилання

Леонтьев А. Н. (1975), Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 302 с.

Лурия А. Р. (1978), Психологическое строение речевой деятельности. Основы нейропсихологии. Москва. С. 93 – 127.

Міхановська Н. Г., Штриголь Д. В., Луценко О. Л., Куратченко І. Є. (2019), Психодіагностичний комплекс для оцінки наслідків домашнього насильства у дітей: методичний посібник. Київ: ПП «КП» УкрСіч», С. 80.

Соболь В. А., Панова Е. В. (2019), Классический танец. Теория и методика преподавательской деятельности: методическое пособие. Тюмень, С. 64.

Achenbach T. M. (1966), «The classification of children’s psychiatric symptoms: A factor-analytic study», Psychological Monographs, 80(7), No. 615, 1–37.

Andersen K. L. (1978), Habitual physical activity and health. Cjpenhagen : WHO, р. 119

Cale L., Almond L. (1992), «Children is activity levels: a review of stadies conducted on British children», Phys. Educ Rev., p. 111 – 118.

Peterson C., Park N., Seligman M. (2005), «Orientations to happiness and life satisfaction: the full life versus the empty life», Journal of Happiness Studies. № 1. Vol. 6, pp. 25 – 41.

Nick Cavill, Sonja Kahlmeier and Francesca Racioppi (2006), Physical activity and health in Europe: evidence for action /Еdited by WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen (Denmark), р. 55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-01

Номер

Розділ

Статті