DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%p

Робота з особистісними сенсами в контексті посттравматичного стресового розладу

В.В. Журов

Анотація


У статті обґрунтовано необхідність фахової системної психологічної допомоги особам, які були свідками або учасниками травматичних подій та отримали внаслідок цього психотравми або посттравматичні розлади. Але сьогодні у психологічний практиці склався еклектичний підхід щодо психологічної допомоги постраждалим. Автором розкрито зміст психотравми, її ознаки та симптоми, зазначаено, що оцінка особою події як травматичної значною мірою вирішує виникнення і перебіг посттравматичних розладів. Усебічно розглядається синдром посттравматичного стресового розладу та його гендерні відмінності й особливі прояви у дітей. Розглянуто механізми розпаду особистості на субособистості при даному порушенні. З’ясовано, що основним механізмом виникнення особистісних симптомів при посттравматичних розладах, зокрема сенсопатологічних порушеннях, можна вважати неспроможність особистості інтегрувати травматичний досвід у цілісну структуру. Зазначено, що в свідомості особистості виникає розпад буття на буття до травми і після неї. Зроблено висновок про те, що посттравматичні розлади – це, по суті, сенсові розлади; розглянуто сутність і зміст патологічних сенсоутворень. Запропоновано перелік сенсів, якими фахівець може скористатися при допомозі постраждалим. Наведено природно зумовлені сенси за віковими категоріями. Зроблено висновок, що основним механізмом формування нового бачення у змінених умовах є психологічний механізм сенсоутворення, під яким розуміється індивідуалізоване відображення дійсності, що виражає відношення людини до того, заради чого розгортається та або інша форма її активності, зокрема виробнича діяльність і спілкування. Наголошено, що пошук і відкриття нових продуктивних життєвих сенсів є ефективним екологічним методом психологічної допомоги при ознаках психотравми та посттравматичного стресового розладу.


Ключові слова


посттравматичний стресовий розлад; психотравма; сенси людини; соціальна ізоляція; заціпеніння; страх; почуття провини; дезорганізація поведінки; сенсотворчість; латентний період.

Повний текст:

PDF

Посилання


Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства / Ю.А. Александровский. – М., 1993. – 400 с.

Александровский Ю.А. Психогении в экстремальних условиях/ Ю.А.Александровский, О.С.Лобастов, Л.И.Спивак,

Б.П.Щукин. – М., 1991. – 96 с.

Інструктивно-методичний лист про стан та особливості діяльності працівників психологічної служби в системі освіти

в 2014-2015 н.р.; Мін.освіти і науки України від 25.07.2014

№ 1/9-374.

Колодзин Б. Как жить после психической травмы / Б. Колодзин. – М. : Академия, 2006. – 96 с.

Магомед-Эминов М.Ш. Экстремальная психология /

М.Ш. Магомед-Эминов. – М. : Психоаналитическая ассоциация, 2006. – 576 с. (Том 2).

Осухова М.Г. Психологическая помощь в трудных и

экстремальных ситуациях / М.Г. Осухова. – М. : Академия,

– 248 с.

Попов Ю.В. Современная клиническая психиатрия /

Ю.В. Попов. – Спб. : Речь, 2008. – 496 с.

Практикум по общей, экстремальной и практической психолигии / [Редакция А.А. Крылова]. – Спб. : Питер, 2000. – 560 с.

Прохоров А.О. Психология неравновесных ситуаций /

А.О. Прохоров. – М. : Институт психологии РАН, 2008. –

с.

Психология экстремальных ситуаций для спасателей и

пожарных / [Под общей ред. Ю.С. Шойгу]. – М. : Смысл,

– 319 с.

Соціально-педагогічна і психологічна робота з дітьми у конфліктний і постконфліктний період : [Метод. рекомендації]

Київ: МЖПЦ, Ла Страда. – 2014. – 84 с.

Тарабрина Н.В. Практикум по психологии постравматического стресса / Н.В. Тарабрина. – Спб. : Питер, 2009. – 272 с.

Щербатых Е.Л. Психология стресса и методы коррекции /

Е.Л. Щербатых. – Спб., 2006. – 256 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.