Робота з особистісними сенсами в контексті посттравматичного стресового розладу
DOI:
https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-29.%25pКлючові слова:
посттравматичний стресовий розлад, психотравма, сенси людини, соціальна ізоляція, заціпеніння, страх, почуття провини, дезорганізація поведінки, сенсотворчість, латентний період.Анотація
У статті обґрунтовано необхідність фахової системної психологічної допомоги особам, які були свідками або учасниками травматичних подій та отримали внаслідок цього психотравми або посттравматичні розлади. Але сьогодні у психологічний практиці склався еклектичний підхід щодо психологічної допомоги постраждалим. Автором розкрито зміст психотравми, її ознаки та симптоми, зазначаено, що оцінка особою події як травматичної значною мірою вирішує виникнення і перебіг посттравматичних розладів. Усебічно розглядається синдром посттравматичного стресового розладу та його гендерні відмінності й особливі прояви у дітей. Розглянуто механізми розпаду особистості на субособистості при даному порушенні. З’ясовано, що основним механізмом виникнення особистісних симптомів при посттравматичних розладах, зокрема сенсопатологічних порушеннях, можна вважати неспроможність особистості інтегрувати травматичний досвід у цілісну структуру. Зазначено, що в свідомості особистості виникає розпад буття на буття до травми і після неї. Зроблено висновок про те, що посттравматичні розлади – це, по суті, сенсові розлади; розглянуто сутність і зміст патологічних сенсоутворень. Запропоновано перелік сенсів, якими фахівець може скористатися при допомозі постраждалим. Наведено природно зумовлені сенси за віковими категоріями. Зроблено висновок, що основним механізмом формування нового бачення у змінених умовах є психологічний механізм сенсоутворення, під яким розуміється індивідуалізоване відображення дійсності, що виражає відношення людини до того, заради чого розгортається та або інша форма її активності, зокрема виробнича діяльність і спілкування. Наголошено, що пошук і відкриття нових продуктивних життєвих сенсів є ефективним екологічним методом психологічної допомоги при ознаках психотравми та посттравматичного стресового розладу.
Посилання
Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства / Ю.А. Александровский. – М., 1993. – 400 с.
Александровский Ю.А. Психогении в экстремальних условиях/ Ю.А.Александровский, О.С.Лобастов, Л.И.Спивак,
Б.П.Щукин. – М., 1991. – 96 с.
Інструктивно-методичний лист про стан та особливості діяльності працівників психологічної служби в системі освіти
в 2014-2015 н.р.; Мін.освіти і науки України від 25.07.2014
№ 1/9-374.
Колодзин Б. Как жить после психической травмы / Б. Колодзин. – М. : Академия, 2006. – 96 с.
Магомед-Эминов М.Ш. Экстремальная психология /
М.Ш. Магомед-Эминов. – М. : Психоаналитическая ассоциация, 2006. – 576 с. (Том 2).
Осухова М.Г. Психологическая помощь в трудных и
экстремальных ситуациях / М.Г. Осухова. – М. : Академия,
– 248 с.
Попов Ю.В. Современная клиническая психиатрия /
Ю.В. Попов. – Спб. : Речь, 2008. – 496 с.
Практикум по общей, экстремальной и практической психолигии / [Редакция А.А. Крылова]. – Спб. : Питер, 2000. – 560 с.
Прохоров А.О. Психология неравновесных ситуаций /
А.О. Прохоров. – М. : Институт психологии РАН, 2008. –
с.
Психология экстремальных ситуаций для спасателей и
пожарных / [Под общей ред. Ю.С. Шойгу]. – М. : Смысл,
– 319 с.
Соціально-педагогічна і психологічна робота з дітьми у конфліктний і постконфліктний період : [Метод. рекомендації]
Київ: МЖПЦ, Ла Страда. – 2014. – 84 с.
Тарабрина Н.В. Практикум по психологии постравматического стресса / Н.В. Тарабрина. – Спб. : Питер, 2009. – 272 с.
Щербатых Е.Л. Психология стресса и методы коррекции /
Е.Л. Щербатых. – Спб., 2006. – 256 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція має повне право публікувати у Збірнику оригінальні наукові статті як результати теоретичних і експериментальних досліджень, які не знаходяться на розгляді для опублікування в інших виданнях. Автор передає редколегії Збірника права на розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою) через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті Збірника, в електронних базах даних, репозитаріях та ін).
Автор публікації зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками використовувати матеріали статті: а) частково чи повністю в освітніх цілях; б) для написання власних дисертацій; в) для підготовки абстрактів, доповідей конференцій та презентацій.
Автор публікації має право розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту Збірника) на:
- персональних web-ресурсах усіх Авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють Автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Але в усіх випадках обов’язковою є наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію, що містяться на офіційному сайті Збірника.