Аналіз вікових та гендерних відмінностей в результативності дзюдоїстів-учасників Олімпійських Ігор Токіо-2020
DOI:
https://doi.org/10.15391/ed.2023-3.10Ключові слова:
Олімпійські ігри Токіо-2020, дзюдоїстки, дзюдоїсти, вікові показники, вагові категоріїАнотація
Мета: здійснити аналіз вікових та гендерних відмінностей в результативності дзюдоїстів-учасників Олімпійських Ігор Токіо-2020. Матеріал та методи. Під час дослідження застосовувались наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, аналіз протоколів змагань Олімпійських ігор Токіо-2020, лінійний регресійний аналіз використовувався для представлення відносного віку, як одного з показників вимірювання успіху елітних дзюдоїстів, метод t-критерія Стьюдента. Результати: проаналізовані протоколи виступів спортсменів на Олімпійських іграх Токіо-2020 (201 дзюдоїста та 192 дзюдоїстки) у всіх вагових категоріях, засновуючись на дані офіційного сайту International Judo Federation. Середній вік дзюдоїсток – учасниць Олімпійських ігор Токіо-2020 (192 спортсменки) – 29 років, з них молодше середнього віку – 113 дзюдоїсток (59 %), в той час старше середнього віку – 79 дзюдоїсток (41 %) Середній вік дзюдоїстів – учасників Олімпійських ігор Токіо-2020 (201 учасник) – 27 років, з них молодше середнього віку – 91 дзюдоїст (45 %), в той час старше середнього віку - 110 дзюдоїстів (55 %). Порівнюючи вибірки для дзюдоїсток та дзюдоїстів бачимо, що серед дзюдоїсток, які прийняли участь у Олімпійських іграх Токіо-2020, було відносно більше учасниць молодше середнього віку в той час, як серед дзюдоїстів більше старше середнього віку. За результатами Олімпійських ігор Токіо-2020 серед дзюдоїсток спостерігалися значні вікові відмінності у вагових категоріях. Найбільш помітні вікові показники серед найстаршого та наймолодшого учасників Олімпійських ігор Токіо-2020 були у вагових категоріях: найстарші 57 кг – 42 роки, 52 кг – 40 років, 70 кг – 39 років; наймолодші 63, 52, 48 кг – 20 років. Найбільш помітні вікові показники серед найстаршого та наймолодшого учасників Олімпійських ігор Токіо-2020 були у вагових категоріях серед дзюдоїстів: найстарші 81 кг – 36 років, +100 кг – 35 років, 90,100 кг – 34 роки; наймолодші 60, 90, +100 кг – 20 років. Висновки. Дані свідчать про те, що як молодші, так і старші спортсмени можуть досягти успіху в цьому виді спорту. На віковий розподіл золотих медалістів може впливати низка факторів, зокрема фізичні здібності, досвід і кількість учасників у кожній віковій групі. Молодші спортсмени, як правило, мають перевагу на ранніх стадіях змагань, тоді як старші спортсмени покладаються на свій досвід і тактичні здібності, щоб досягти успіху. Вагові категорії спортсменів також відіграють певну роль у їхніх виступах, причому спортсмени у вищих вагових категоріях, як правило, старші та досвідченіші.
Посилання
Бойченко, Н.В, & Чоботько, М.А. (2019). Оптимізація навчання техніки дзюдо за допомогою вправ з фітболом. Єдиноборства, 3 (13), 13-20. https://doi.org/10.15391/ed.2019-3.02
Латышев, Н.В., & Тропин, Ю.Н. (2020). Анализ спортивных карьер олимпийских чемпионов в греко-римской борьбе. Єдиноборства, 1(15), 22-34. https://doi.org/10.15391/ed.2020-1.03
Чертов, І.І., Бойченко, Н.В., & Алексеев, А.Ф. (2020). Аналіз показників змагальної діяльності висококваліфікованих дзюдоїсток легких вагових категорій. Єдиноборства, 3(17), 4-12. https://doi.org/10.15391/ed.2020-3.01
Чертов, І.І., Бойченко, Н.В., Пирог, Ю.А., & Мирошниченко, Є.С. (2020). Аналіз результатів виступів країн-учасниць на змаганнях з дзюдо серії Grand Slam та Grand Prix протягом 2019 року. Єдиноборства, 4 (18), 72-81. https://doi.org/10.15391/ed.2020-4.07
Чоботько, М.А. (2018). Особенности методики обучения дзюдоистов-новичков. Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях, Т 1, 75-79. http://journals.uran.ua/pprsievnz/article/view/124192
Чоботько, М.А., & Чоботько, І.І. (2022). Віковий аналіз дзюдоїсток-учасниць Олімпійських ігор Токіо-2020 Електронний науковий журнал. Єдиноборства, 4 (26), 88-98. https://doi.org/10.15391/ed.2022-4.09
Чоботько, М.А., Чертов, І.І., Бойченко, Н.В., Зантарая, Г.М., & Чоботько, І.І. (2019). Застосування вправ з фітболом при навчанні техніці кидків в дзюдо. Єдиноборства, 4 (14), 127-137. https://doi.org/10.15391/ed.2019-4.13
Чоботько, М.А., Чоботько, І.І, & Бойченко, Н.В. (2022). Дослідження показників виступу на змаганнях різного рангу дзюдоїстів вагової категорії до 55 кг впродовж п’яти років, Єдиноборства, 2 (24), 86-95. https://doi.org/10.15391/ed.2022-2.08
Чоботько, М.А., Чоботько, І.І., & Бойченко, Н.В. (2021). Аналіз критеріїв оцінки суддів дзюдо за показниками роботи на змаганнях. Єдиноборства, 2 (20), 105-113. https://doi.org/10.15391/ed.2021-2.09
Albuquerque, M.R., Franchini, E., Lage, G.M., Da Costa, V.T., Costa, I.T., & Malloy-Diniz, L.F. (2015). The relative age effect in combat sports: an analysis of Olympic Judo athletes, 1964–2012. Perceptual and motor skills, 121(1), 300-308. https://doi.org/10.2466/10.PMS.121c15x2
Anisimov, D.O. & Shablystyi, V.V. (2021). Doping as a global problem of the 21st century on account of its illegal influence on the results of official sports competitions. Wiadomosci lekarskie, 74.11 cz 2, 3092–3097. https://doi.org/10.36740/WLek202111239
Franchini, E., Fukuda, D.H., & Lopes-Silva, J.P. (2020). Tracking 25 years of judo results from the World Championships and Olympic Games: Age and competitive achievement. Journal of Sports Sciences, 38(13), 1531-1538. https://doi.org/10.1080/02640414.2020.174726
Fukuda, D.H. (2015). Analysis of the relative age effect in elite youth judo athletes. International journal of sports physiology and performance, 10(8), 1048-1051. https://doi.org/10.1123/ijspp.2014-0463
Fukuda, D.H., Kelly, J.D., Albuquerque, M.R. et al. (2017). Relative age effects despite weight categories in elite junior male wrestlers. Sport Sci Health, 13, 99–106. https://doi.org/10.1007/s11332-017-0351-z
International Judo Federation − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/8BhdGAt (дата звернення: 15.03.2023).
Keller, K. (2019). Life expectancy of Olympic wrestling champions in comparison to the general population. Journal of Community health, 44, 61-67. https://doi.org/10.1007/s10900-018-0553-6
Latyshev, M., Latyshev, S., Korobeynikov, G., Kvasnytsya, O., Shandrygos, V., & Dutchak, Y. (2019). The analysis of the results of the Olympic free-style wrestling champions. Journal of human sport & Exercise, 1-10. doi:https://doi.org/10.14198/jhse.2020.152.14
Latyshev, M., Tropin, Y., Podrigalo, L., & Boychenko, N. (2022). Analysis of the Relative Age Effect in Elite Wrestlers. Ido movement for culture. Journal of Martial Arts Anthropology, (22 (3)), 28-32. DOI: 10.14589/ido.22.3.5
Lucena, E.V.R., Paes, P.P., Correia, G.A.F., Souza, B.G.C.D., Sousa, M.P.D.S., & Lira, H.A.A.D.S. (2020). Relative age effect on competitive performance in judo athletes. Journal of Physical Education, 31. https://doi.org/10.4025/jphyseduc.v31i1.3140
Tropin, Y., & Boychenko, N. (2014). Analysis of techno-tactical preparedness of highly skilled wrestlers of Greco-Roman style after changes competition. Slobozhanskyi science and sport bulletin, 2, 117-120.
Tropin, Y.N., & Pashkov, I.N. (2015). Features of competitive activity of highly qualified Greco-Roman style wrestler of different manner of conducting a duel. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 19(3), 64-68. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.0310
Tünnemann, H., & Curby, D.G. (2016). Scoring analysis of the wrestling from the 2016 Rio Olympic Games. International Journal of Wrestling Science, 6(2), 90-116, DOI: 10.1080/21615667.2017.1315197
Ünver, R. (2022). A Quantıtatıve Study on the Score and Technıcal Analysıs of the 2021 Olympıc Games and 2021 World Champıonshıps Olympıc Weıghts-Men's Freestle Wrestlıng. Pakistan Journal of Medical & Health Sciences, 16(05), 464-464. https://doi.org/10.53350/pjmhs22165464
