ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ МИСТЕЦТВОЗНАВЦІВ-ЕКСПЕРТІВ ІЗ СУПРОВОДУ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138791Ключові слова:
підготовка спеціального персоналу для супроводу культурних цінностей, мистецтвознавці-експерти, збройний конфлікт, Україна.Анотація
Мета роботи полягає у систематизації інформації з питань підготовки мистецтвознавців-експертів, які мають працювати в умовах військового конфлікту. Методологія дослідження базується на застосуванні культурологічного і мистецтвознавчого підходів, порівняльного методу, що дає змогу усвідомити специфіку підготовки експертів культурних цінностей для супроводу останніх у форс-мажорних обставинах, методу вибіркового аналізу існуючої ситуації у країні щодо підготовки спеціального персоналу. У сукупності зазначені підходи і методи дають змогу розкрити значущість окресленої проблематики з точки зору практичної культурології та мистецтвознавства
крізь призму культурно-політичних, правових і педагогічних аспектів. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки підготовки спеціального персоналу з мистецтвознавців-експертів, що мають супроводжувати культурні цінності саме в Україні в особливих історико-політичних обставинах неоголошеної війни. Доведено, що таких фахівців мають готувати в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. У прикладному аспекті висвітлено необхідність військового зобов’язання такого персоналу. Висновки. Враховуючи нерозробленість державної культурної політики у сфері підготовки мистецтвознавців-експертів з супроводу та захисту мистецьких цінностей в умовах збройного конфлікту, нині варто розпочати випуск таких мистецтвознавців-експертів на базі НАКККіМ. Зважаючи на необхідність забезпечення цієї важливої ділянки висококваліфікованими фахівцями, варто готувати відповідні програми, науково-методичні праці й посібники в означеній царині.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
