"НАТАЛКА-ПОЛТАВКА" М. ЛИСЕНКА ТА "НАЗАР СТОДОЛЯ" К. ДАНЬКЕВИЧА В КОНТЕКСТІ ВОКАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ ОДЕСИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160347Ключові слова:
жанр опери, баладна опера, виразність тембру, вокал, одеська вокальна школаАнотація
Метою статті є виділення в названих операх М. Лисенка і К. Данькевича, що в тій чи іншій мірі тяжіють до народної баладної опери, ознак академічного оперного стилю, що виводить на драматургічну подвійність у залу-ченні до актуалізованих у сучасних постановках рис епічного театру. Методологічна основа – інтонаційний під-хід школи Б. Асафьєва в аспекті стильової компаративістики, герменевтичного аналізу вокальних композицій за-ради виділення сучасного бачення ідей виконання-інтерпретації творів національної класики. Наукова новизна дослідження полягає в самостійності творчого підходу, сформованого академічною вокальною традицією Одеси відносно творів, що стоять на межі народної баладної опери та академічної сфери. Вони відверто дифундують у виставах "пост-поставангардного" буття музичного сьогодення, висуваючи неординарні вимоги до втілення націо-нальної класичної спадщини. Висновок. Виконання опер М. Лисенка і К . Данькевича у виявленні вокально-оперної повноти музичного вираження стверджує національну ідею у величі інтелектуальних втілень оперної тра-диції, яка заявила багатство художнього змісту музики і можливості поєднання їх із засобами популярного, у тому числі епічного театру, заради quasi-містеріального залучення національної традиції до генеральних ліній мисте-цького розвитку ХХІ століття.
Посилання
Асафьев В.Б. Симфонические этюды. Ленинград, Музыка, 1970. 264 с.
Гозенпуд А. Лысенко и русская музыкальная культура. Москва, Музыка.1964. С.58.
Искусство и литература /Одесский вестник.1889. № 297. 7 ноября. C. 3.
Искусство и литература / Одесский вестник.1889. № 304. 14 ноября. C. 3.
Каминская-Маркова Е.Н. Методология музыкознания и проблемы музыкальной культурологии. К 50-летию педагогической деятельности. Одесса, Астропринт, 2015. 532 с.
Кулієва А. Вокальні національні традиції та проблема перехідних тонів : дис. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – муз. мистецтво". Київ: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, 2001. 172 с.
Лисенко М. В. Листи. Київ, Мистецтво, 1964. 407 с.
Adler G. Handbuch der Musikgeschichte. Frankfurt a.M.: Verlag-Anstalt, 1924.
Аsafiev, B. (1970). The Symphonic etudes. Leningrad : Мuzyka [in Russian].
Gоsеnpud, A. (1964). Lysenko and Russian music culture. Moscow : Muzyka, 58 [in Russian].
The Art and literature (1889). Odesskiy vestnik, 297, 3 [in Ukrainian].
The Art and literature (1889). Odesskiy vestnik, 304, 3 [in Ukrainian].
Каminskаja-Markova, E. (2015). The Methodology of musicology and problems of music culturology. To 50 years pedagogical activity. Odessa: Astroprint [in Russian].
Kulieva, A. (2001). Vocal national traditions and problem connecting tone. Candidate’s thesis. Kyiv : National music academy named P. Chaykovskiy [in Ukrainian].
Lysenko, M.V. (1964). Sheets. Kiyjiv, Mistectvo. 407 p.
Adler, G. (2914). Handbuch der Musikgeschichte. Frankfurt a. M. : Verlag-Anstalt [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
