"НАТАЛКА-ПОЛТАВКА" М. ЛИСЕНКА ТА "НАЗАР СТОДОЛЯ" К. ДАНЬКЕВИЧА В КОНТЕКСТІ ВОКАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ ОДЕСИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160347Ключові слова:
жанр опери, баладна опера, виразність тембру, вокал, одеська вокальна школаАнотація
Метою статті є виділення в названих операх М. Лисенка і К. Данькевича, що в тій чи іншій мірі тяжіють до народної баладної опери, ознак академічного оперного стилю, що виводить на драматургічну подвійність у залу-ченні до актуалізованих у сучасних постановках рис епічного театру. Методологічна основа – інтонаційний під-хід школи Б. Асафьєва в аспекті стильової компаративістики, герменевтичного аналізу вокальних композицій за-ради виділення сучасного бачення ідей виконання-інтерпретації творів національної класики. Наукова новизна дослідження полягає в самостійності творчого підходу, сформованого академічною вокальною традицією Одеси відносно творів, що стоять на межі народної баладної опери та академічної сфери. Вони відверто дифундують у виставах "пост-поставангардного" буття музичного сьогодення, висуваючи неординарні вимоги до втілення націо-нальної класичної спадщини. Висновок. Виконання опер М. Лисенка і К . Данькевича у виявленні вокально-оперної повноти музичного вираження стверджує національну ідею у величі інтелектуальних втілень оперної тра-диції, яка заявила багатство художнього змісту музики і можливості поєднання їх із засобами популярного, у тому числі епічного театру, заради quasi-містеріального залучення національної традиції до генеральних ліній мисте-цького розвитку ХХІ століття.
Посилання
Асафьев В.Б. Симфонические этюды. Ленинград, Музыка, 1970. 264 с.
Гозенпуд А. Лысенко и русская музыкальная культура. Москва, Музыка.1964. С.58.
Искусство и литература /Одесский вестник.1889. № 297. 7 ноября. C. 3.
Искусство и литература / Одесский вестник.1889. № 304. 14 ноября. C. 3.
Каминская-Маркова Е.Н. Методология музыкознания и проблемы музыкальной культурологии. К 50-летию педагогической деятельности. Одесса, Астропринт, 2015. 532 с.
Кулієва А. Вокальні національні традиції та проблема перехідних тонів : дис. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 – муз. мистецтво". Київ: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, 2001. 172 с.
Лисенко М. В. Листи. Київ, Мистецтво, 1964. 407 с.
Adler G. Handbuch der Musikgeschichte. Frankfurt a.M.: Verlag-Anstalt, 1924.
Аsafiev, B. (1970). The Symphonic etudes. Leningrad : Мuzyka [in Russian].
Gоsеnpud, A. (1964). Lysenko and Russian music culture. Moscow : Muzyka, 58 [in Russian].
The Art and literature (1889). Odesskiy vestnik, 297, 3 [in Ukrainian].
The Art and literature (1889). Odesskiy vestnik, 304, 3 [in Ukrainian].
Каminskаja-Markova, E. (2015). The Methodology of musicology and problems of music culturology. To 50 years pedagogical activity. Odessa: Astroprint [in Russian].
Kulieva, A. (2001). Vocal national traditions and problem connecting tone. Candidate’s thesis. Kyiv : National music academy named P. Chaykovskiy [in Ukrainian].
Lysenko, M.V. (1964). Sheets. Kiyjiv, Mistectvo. 407 p.
Adler, G. (2914). Handbuch der Musikgeschichte. Frankfurt a. M. : Verlag-Anstalt [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.