Модернізація залізничних вагонів для підвищення ергономічності і доступності: приклад Індонезійської залізниці

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253415

Ключові слова:

будинок якості (HoQ), доступна конструкція поїзда, ергономіка, порушення зору

Анотація

Поїзд – це високоефективний громадський транспорт, який підходить для підвищення якості життя та підтримки високої мобільності городян. Метою цієї статті є розробка деяких рекомендацій щодо вдосконаленої конструкції залізничного вагонів, доступних для людей з обмеженими можливостями, ергономіки та економіки. Насамперед, дослідження почалося з теоретичних досліджень щодо розробки дизайну продукту, Будинку якості (HoQ), дизайну візуальних дисплеїв, антропометрії та потреб людей з обмеженими можливостями. На наступному етапі було зібрано дані відкритого опитування, а потім сформовано закрите опитування 30 респондентів з обмеженими фізичними можливостями та порушеннями зору, щоб зрозуміти потреби пасажирів. Результати опитування клієнтів показали, що найбільший негативний розрив між реальністю та очікуваннями має зручність доступу інвалідів у вагоні для 1,16, потім слідує наявність місця для інвалідного візка для 1,10, нумерація місць для пасажирів з порушеннями зору – 0,85, та легкість надання невідкладної допомоги – 0,71. HoQ надав аналіз кімнати 1 для потреб клієнтів, кімнати 2 для голосу команди, кімнати 3 для матриці відносин, кімнати 4 для порівняльного аналізу, кімнати 5 для технічного порівняльного аналізу, кімнати 6 для кореляційної матриці та кімнати 7 для зваженої важливості та відносної важливості. Результати QED показали, що першим рангом за важливістю родичів була відстань між сидіннями з оцінкою=0,618, другим – колір у нумерації місць та серія поїздів=0,561, а третім – кнопка екстреного виклику=0,439. Нові рекомендації щодо дизайну конструкції вагона повинні містити змінене розташування сидінь, покращений простір для інвалідних візків та проходів, додані напрямні блоки, кнопки екстреної допомоги, додаткові складні стільці та регулювання поручнів. Було успішно створено альтернативні конструкції, здатні збільшити кількість місць у вагоні.

Біографії авторів

Sugiono Sugiono, Brawijaya University

Doctor of Ergonomics

Department of Industrial Engineering

Dwi H. Sulistyorini, Brawijaya University

Master of Manufacturing

Department of Industrial Engineering

Nurus Sakinah, Brawijaya University

Bachelor of Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Willy Satrio Nugroho, Brawijaya University

Doctor of Engineering

Department of Industrial Engineering

Посилання

  1. Sugiono, S., Nurlaela, S., Kusuma, A., Wicaksono, A., Lukodono, R. P. (2021). Investigating the Noise Barrier Impact on Aerodynamics Noise: Case Study at Jakarta MRT. Advances in Intelligent Systems and Computing, 189–197. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-15-4409-5_17
  2. Nurdden, A., O.K. Rahma, R. A., Ismail, A. (2007). Effect of Transportation Policies on Modal Shift from Private Car to Public Transport in Malaysia. Journal of Applied Sciences, 7 (7), 1013–1018. doi: https://doi.org/10.3923/jas.2007.1013.1018
  3. Bissell, D. (2010). Passenger Mobilities: Affective Atmospheres and the Sociality of Public Transport. Environment and Planning D: Society and Space, 28 (2), 270–289. doi: https://doi.org/10.1068/d3909
  4. Bezyak, J. L., Sabella, S. A., Gattis, R. H. (2017). Public Transportation: An Investigation of Barriers for People With Disabilities. Journal of Disability Policy Studies, 28 (1), 52–60. doi: https://doi.org/10.1177/1044207317702070
  5. Wasfi, R., Steinmetz-Wood, M., Levinson, D. (2017). Measuring the transportation needs of people with developmental disabilities: A means to social inclusion. Disability and Health Journal, 10 (2), 356–360. doi: https://doi.org/10.1016/j.dhjo.2016.10.008
  6. Carreira, R., Patrício, L., Natal Jorge, R., Magee, C. (2014). Understanding the travel experience and its impact on attitudes, emotions and loyalty towards the transportation provider–A quantitative study with mid-distance bus trips. Transport Policy, 31, 35–46. doi: https://doi.org/10.1016/j.tranpol.2013.11.006
  7. Sze, N. N., Christensen, K. M. (2017). Access to urban transportation system for individuals with disabilities. IATSS Research, 41 (2), 66–73. doi: https://doi.org/10.1016/j.iatssr.2017.05.002
  8. Simanjuntak, J. (2021). Policy on Fulfilling the Rights of Persons with Disabilities in Indonesia: Quo Vadis? IJDS: Indonesian Journal of Disability Studies, 8 (01), 211–277. doi: https://doi.org/10.21776/ub.ijds.2021.008.01.16
  9. Sugiono, S., Widhayanuriyawan, D., Andriyani, D. P. (2018). Mental Stress Evaluation of Car Driver in Different Road Complexity Using Heart Rate Variability (HRV) Analysis. Proceedings of the 2018 5th International Conference on Bioinformatics Research and Applications. doi: https://doi.org/10.1145/3309129.3309145
  10. Church, R. L., Marston, J. R. (2003). Measuring Accessibility for People with a Disability. Geographical Analysis, 35 (1), 83–96. doi: https://doi.org/10.1353/geo.2002.0029
  11. Tamba, J. (2017). A Juridical Study toward Indonesian Disabilities Right for Public Services Accessibility according to Law No. 8 Year 2016. IJDS : Indonesian Journal of Disability Studies, 4 (1), 63–68. doi: https://doi.org/10.21776/ub.ijds.2017.004.01.9
  12. Sallehuddin, M. S., Ramli, M. Z., Mohamad, D., Ismail, N. (2015). Assessment Of Accessibility For Disabled Persons In Rail Transit Stations In Klang Valley. International Journal of Civil and Structural Engineering.
  13. Irtema, H. I. M., Ismail, A., Borhan, M. N., Das, A. M., Alshetwi, A. B. Z. (2018). Case study of the behavioural intentions of public transportation passengers in Kuala Lumpur. Case Studies on Transport Policy, 6 (4), 462–474. doi: https://doi.org/10.1016/j.cstp.2018.05.007
  14. Morton, C., Caulfield, B., Anable, J. (2016). Customer perceptions of quality of service in public transport: Evidence for bus transit in Scotland. Case Studies on Transport Policy, 4 (3), 199–207. doi: https://doi.org/10.1016/j.cstp.2016.03.002
  15. Tamba, J. (2018). Exploring the accessibility and facility in railway station used by persons with disabilities: an experience from kebayoran railway station, Jakarta. IJDS:Indonesian Journal of Disability Studies, 5 (1), 37–45. doi: https://doi.org/10.21776/ub.ijds.2018.005.01.4
  16. Prasertsubpakij, D., Nitivattananon, V. (2012). Evaluating accessibility to Bangkok Metro Systems using multi-dimensional criteria across user groups. IATSS Research, 36 (1), 56–65. doi: https://doi.org/10.1016/j.iatssr.2012.02.003
  17. Jiwa, M. I., Armstrong, S., Shao, Y., Lunsky, Y. (2020). Development of educational modules for MRTs to better support patients with intellectual and developmental disabilities undergoing imaging procedures: A collaborative patient-oriented initiative. Journal of Medical Imaging and Radiation Sciences, 51 (4), S26–S30. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmir.2020.08.017
  18. Oliveira, L., Bruen, C., Birrell, S., Cain, R. (2019). What passengers really want: Assessing the value of rail innovation to improve experiences. Transportation Research Interdisciplinary Perspectives, 1, 100014. doi: https://doi.org/10.1016/j.trip.2019.100014
  19. Gumasing, M. J. J., Zerrudo, M. O. V., German, J. D. (2019). An ergonomic design of Light Rail Transit (LRT) in the Philippines for persons with special needs. Proceedings of the International Conference on Industrial Engineering and Operations Management. Available at: http://www.ieomsociety.org/ieom2019/papers/236.pdf
  20. Sugiono, S., Satrio N, W., Anggara, T., Nurlaela, S., Kusuma, A., Wicaksono, A., Lukodono, R. P. (2021). Implementation of non-pharmaceutical intervention of COVID-19 in MRT through engineering controlled queue line using participatory ergonomics approach. EUREKA: Physics and Engineering, 6, 121–138. doi: https://doi.org/10.21303/2461-4262.2021.001923
  21. Mulay, R. V., Gangwal, A., Shyam, A. K., Sancheti, P. K. (2019). Prevalence and risk factors for work related musculoskeletal disorders in flight attendants. International Journal Of Community Medicine And Public Health, 6 (6), 2456. doi: https://doi.org/10.18203/2394-6040.ijcmph20192304
  22. Gumasing, M. J. J., Villapando, A. C., Abalajon, A. P. P. (2020). An Ergonomic Design of Passenger Cabin for Public Utility Jeepney. Proceedings of the 2020 2nd International Conference on Management Science and Industrial Engineering. doi: https://doi.org/10.1145/3396743.3396796
  23. Sugiono, S., Nurlaela, S., Kusuma, A., Wicaksono, A., Lukodono, R. P. (2020). Impact of elevated outdoor MRT station towards passenger thermal comfort: A case study in Jakarta MRT. Scientific Review Engineering and Environmental Studies (SREES), 29 (1), 93–107. doi: https://doi.org/10.22630/pniks.2020.29.1.9
  24. Paudel, M., Lim, L. J., Yap, F. F., Kho, K. (2021). Vibration Analysis of the Third Rail Structure of a Mass Rapid Transit System with Structural Defects. Applied Sciences, 11 (18), 8410. doi: https://doi.org/10.3390/app11188410
  25. Liang, H.-W., Hwang, Y.-H. (2016). Mobile Phone Use Behaviors and Postures on Public Transportation Systems. PLOS ONE, 11 (2), e0148419. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0148419
  26. Hvinden, B. (2012). Disability. The Routledge Handbook of the Welfare State, 393–402. doi: https://doi.org/10.4324/9780203084229-44
  27. Sapuan, S. M. (2017). Concurrent Engineering, Product Design, and Development. Composite Materials, 29–56. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-802507-9.00002-7
  28. French, M. J. (1999). Conceptual Design for Engineers. Springer, 252. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4471-3627-9
  29. Pahl, G., Beitz, W., Feldhusen, J., Grote, K.-H. (2007). Engineering Design: A Systematic Approach. Springer, 617. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-84628-319-2
  30. Chakrabarti, A. (1995). Engineering design methods: Strategies for product design. Materials & Design, 16 (2), 122–123. doi: https://doi.org/10.1016/0261-3069(95)90023-3
  31. Smith, R. P., Morrow, J. A. (1999). Product development process modeling. Design Studies, 20 (3), 237–261. doi: https://doi.org/10.1016/s0142-694x(98)00018-0
  32. Marson, E., Sartor, M. (2019). Quality Function Deployment (QFD). Quality Management: Tools, Methods, and Standards, 77–90. doi: https://doi.org/10.1108/978-1-78769-801-720191005
  33. Cristiano, J. J., Liker, J. K., White, C. C. I. (2001). Key factors in the successful application of quality function deployment (QFD). IEEE Transactions on Engineering Management, 48 (1), 81–95. doi: https://doi.org/10.1109/17.913168
  34. Franceschini, F., Maisano, D. (2018). A new proposal to improve the customer competitive benchmarking in QFD. Quality Engineering, 30 (4), 730–761. doi: https://doi.org/10.1080/08982112.2018.1437178
  35. Purwanto, A. (2020). Design of Food Product Using Quality Function Deployment in Food Industry. Journal of Industrial Engineering & Management Research (JIEMAR), 1 (1b), 1–16. Available at: https://www.jiemar.org/index.php/jiemar/article/view/20
  36. Chan, L.-K., Wu, M.-L. (2005). A systematic approach to quality function deployment with a full illustrative example. Omega, 33 (2), 119–139. doi: https://doi.org/10.1016/j.omega.2004.03.010
  37. Park, T., Kim, K.-J. (1998). Determination of an optimal set of design requirements using house of quality. Journal of Operations Management, 16 (5), 569–581. doi: https://doi.org/10.1016/s0272-6963(97)00029-6
  38. Maritan, D. (2015). Practical Manual of Quality Function Deployment. Springer, 190. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-08521-0
  39. Lingqvist, L. (2012). Railway Stations - Planning Manual. Borlange: The Swedish Transport Administration. Available at: https://trafikverket.ineko.se/Files/sv-SE/44463/Ineko.Product.RelatedFiles/2018_052_railway_stations_planning_manual.pdf
  40. Sundstrup, E., Jakobsen, M. D., Andersen, C. H., Jay, K., Persson, R., Aagaard, P., Andersen, L. L. (2013). Participatory ergonomic intervention versus strength training on chronic pain and work disability in slaughterhouse workers: study protocol for a single-blind, randomized controlled trial. BMC Musculoskeletal Disorders, 14 (1). doi: https://doi.org/10.1186/1471-2474-14-67
  41. Carrington, P., Hurst, A., Kane, S. K. (2014). Wearables and chairables. Proceedings of the SIGCHI Conference on Human Factors in Computing Systems. doi: https://doi.org/10.1145/2556288.2557237

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-31

Як цитувати

Sugiono, S., Sulistyorini, D. H., Sakinah, N., & Nugroho, W. S. (2022). Модернізація залізничних вагонів для підвищення ергономічності і доступності: приклад Індонезійської залізниці . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(1 (118), 13–22. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253415

Номер

Том 4 № 1 (118) (2022): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Sugiono Sugiono, Dwi H. Sulistyorini, Nurus Sakinah, Willy Satrio Nugroho

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.