Формування нормативних засобів фіксації критеріїв ефективності технології для її подальшого фінансування та бюджетної підтримки. Досвід України та перспективи вдосконалення в умовах воєнного стану
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268514Ключові слова:
критерії ефективності технології, ефективність технології, результативність технології, обіг технологій, технологіяАнотація
Дослідженням виявлено відсутність загальноприйнятного підходу до визначення вимог щодо ефективності і результативності технології як об’єкту цивільного та господарського обороту. Обґрунтовано необхідність формування рекомендацій щодо змісту правових норм та договірних застережень, які можуть бути використані для їх фіксації у вказаних засобах регулювання. Доведено, що за умови фіксації в чинному законодавстві певної країни універсальних критеріїв визначення ефективності технології, це здійснюватиме позитивний вплив на їх трансфер. Так, з одного боку всі учасники відносин обігу технологій отримають індикатори та розуміння того як можна відділити ефективну технологію від псевдо- та застарілих технологій. З іншого, посадові особи органів державної влади матимуть орієнтир того, яким технологіям не можна надавати бюджетне фінансування і підтримку. А сторони договірних відносин зможуть зафіксувати у відповідних договорах більш ефективні захисні застереження, що сприятиме захисту їх законних інтересів та стабілізуватиме інвестиційні ризики.
Визначено і систематизовано існуючі підходи до визначення ступеня ефективності технологій. Проведено аналіз доцільності і можливості використання макроекономічних і локальних показників ефективності. Сформовано загальні обставини, які впливають на формування категорії ефективності технології. До них віднесено – територію і рівень технологічного розвитку місцевості впровадження. Придатність і пристосованість технології до можливості виконання поставлених перед нею завдань та інші.
В результаті дослідження було запропоновано універсальні конструкції ідентифікації ефективності технології. Запропоновано їх до використання при формуванні національного та міжнародного законодавства і захисних договірних застережень
Посилання
- Almgren, R., Skobelev, D. (2020). Evolution of Technology and Technology Governance. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 6 (2), 22. doi: https://doi.org/10.3390/joitmc6020022
- Shevchuk, L. (2013). Methods of Assessment of Variants of Technical and Technological Renovation under Modern Conditions. BÌZNES INFORM, 11, 313–318. Available at: http://www.business-inform.net/pdf/2013/11_0/313_318.pdf
- Aristizábal-Torres, D., Castro-Peña, M. Y., Echeverri-Gutierrez, P. A., Valencia-Salazar, J. D. (2017). Assessing the efficiency of science, technology and innovation using Data Envelopment Analysis (DEA): The case of Colombia. DYNA, 84 (202), 215–220. doi: https://doi.org/10.15446/dyna.v84n202.59554
- Cherchye, L., Abeele, P. V. (2005). On research efficiency: A micro-analysis of Dutch university research in Economics and Business Management. Research Policy, 34 (4), 495–516. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2005.03.005
- Bonaccorsi, A., Daraio, C. (2005). Exploring size and agglomeration effects on public research productivity. Scientometrics, 63 (1), 87–120. doi: https://doi.org/10.1007/s11192-005-0205-3
- Dilts, D. M., Zell, A., Orwoll, E. (2015). A Novel Approach to Measuring Efficiency of Scientific Research Projects: Data Envelopment Analysis. Clinical and Translational Science, 8 (5), 495–501. doi: https://doi.org/10.1111/cts.12303
- Kotsemir, M. N. (2013). Measuring National Innovation Systems Efficiency – A Review of DEA Approach. SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2304735
- The Measurement of Scientific and Technological Activities Using Patent Data as Science and Technology Indicators. Patent Manual. OECD. doi: https://doi.org/10.1787/9789264065574-en
- The measurement of scientific and technological activities. Manual on the measurement of human resources devoted to S&T "Canberra Manual" (1995). Paris. Available at: https://www.conicyt.cl/wp-content/uploads/2014/07/Manual-de-Canberra.pdf
- Oslo Manual: Guidelines for Collecting and Interpreting Innovation Data (2005). OECD. doi: https://doi.org/10.1787/9789264013100-en
- Pro derzhavne rehuliuvannia diyalnosti u sferi transferu tekhnolohiy: Zakon Ukrainy vid 14 veresnia 2006 r. No. 143-V. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 45, 434.
- Dosi, G. (1982). Technological paradigms and technological trajectories. Research Policy, 11 (3), 147–162. doi: https://doi.org/10.1016/0048-7333(82)90016-6
- Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2021 rik. Zakon Ukrainy, vid 15 hrudnia 2020 r. No. 1082-IX. Verkhovna Rada Ukrainy. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#top

##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Oleksandr Davydiuk, Iuliia Ostapenko, Liudmyla Tovkun, Maxim Sharenko, Tetyana Shulga

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.