Визначення раціональних параметрів технології хімічного переетерифікування соняшникової олії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.313095

Ключові слова:

хімічне переетерифікування соняшникової олії, каталізатор калій гліцерат, температура кристалізації олії

Анотація

Об’єктом дослідження є процес хімічного переетерифікування соняшникової олії.

Рідкі рослинні олії є важливою складовою у виробництві продукції хімічної, косметичної, лакофарбної, харчової та інших галузей промисловості. Серед інших видів олій соняшникова олія має виключне промислове значення.

Технологію хімічного переетерифікування застосовують для отримання олій, жирів та їх сумішей із заданими властивостями, необхідними для різних галузей промисловості. Важливим завданням є розробка раціональних умов процесу переетерифікування олії з використанням високоефективного та безпечного каталізатора.

Досліджено процес хімічного переетерифікування олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої згідно з ДСТУ 4492 (CAS Number 8001-21-6) із застосуванням калій гліцерату. Початкова олія має наступні показники: пероксидне число 0,2 ½ О ммоль/кг, кислотне число 0,1 мг КОН/г , масова частки вологи 0,03 %, температура кристалізації –18,38 °С.

Досліджено вплив параметрів переетерифікування на температуру кристалізації олії. Концентрація каталізатору у всіх дослідах склала 0,45 % від маси олії. Температуру кристалізації олії визначено методом диференційної скануючої калориметрії. Визначено раціональні параметри переетерифікування олії: температура 110 °С, тривалість 1,5 год. За цих умов відбувається максимальне підвищення температури кристалізації олії (до –4,1 °С). Ефективність застосування раціональних параметрів переетерифікування олії підтверджено за зміною тригліцеридного складу методом хроматографічного аналізу.

Отримані раціональні умови хімічного переетерифікування соняшникової олії у присутності каталізатору калій гліцерату можуть бути використані також у процесах переетерифікування олії з іншою сировиною з використанням даного каталізатору

Біографії авторів

Микола Миколайович Корчак, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра агроінженерії і системотехніки імені Михайла Самокиша

Анатолій Михайлович Шостя, Полтавський державний аграрний університет

Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Кафедра технології виробництва продукції тваринництва

Світлана Олексіївна Усенко, Полтавський державний аграрний університет

Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Кафедра біології продуктивності тварин імені академіка О.В. Квасницького

Людмила Валеріївна Флока, Полтавський університет економіки і торгівлі

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра товарознавства, біотехнології, експертизи та митної справи

Надія Володимирівна Гнітій, Полтавський університет економіки і торгівлі

Кафедра товарознавства, біотехнології, експертизи та митної справи

Любов Петрівна Морозова, Вінницький національний аграрний університет

Кандидат хімічних наук

Кафедра технології розведення, виробництва та переробки продукції дрібних тварин

Віта Анатоліївна Главатчук, Вінницький національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра технології розведення, виробництва та переробки продукції дрібних тварин

Лариса Петрівна Марушко, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра органічної та фармацевтичної хімії

Сергій Сергійович Некрасов, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра технології машинобудування, верстатів та інструментів

Роман Васильович Милостивий, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент, декан

Біотехнологічний факультет

Посилання

  1. Korchak, M., Bragin, O., Petrova, O., Shevchuk, N., Strikha, L., Stankevych, S. et al. (2022). Development of transesterification model for safe technology of chemical modification of oxidized fats. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (6 (120)), 14–19. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266931
  2. Esipovich, A., Rogozhin, A., Danov, S., Belousov, A., Kanakov, E. (2018). The structure, properties and transesterification catalytic activities of the calcium glyceroxide. Chemical Engineering Journal, 339, 303–316. https://doi.org/10.1016/j.cej.2018.01.142
  3. Korchak, M., Bliznjuk, O., Nekrasov, S., Gavrish, T., Petrova, O., Shevchuk, N. et al. (2022). Development of rational technology for sodium glyceroxide obtaining. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (119)), 15–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265087
  4. Korchak, M., Yermakov, S., Maisus, V., Oleksiyko, S., Pukas, V., Zavadskaya, I. (2020). Problems of field contamination when growing energy corn as monoculture. E3S Web of Conferences, 154, 01009. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202015401009
  5. Reyero, I., Arzamendi, G., Zabala, S., Gandía, L. M. (2015). Kinetics of the NaOH-catalyzed transesterification of sunflower oil with ethanol to produce biodiesel. Fuel Processing Technology, 129, 147–155. https://doi.org/10.1016/j.fuproc.2014.09.008
  6. Staroselska, N., Korchak, M., Ovsiannikova, T., Falalieieva, T., Ternovyi, O., Krainov, V. et al. (2024). Improving the technology of oxidative stabilization of rapeseed oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (127)), 6–12. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.298432
  7. Salmasi, M. Z., Kazemeini, M., Sadjadi, S. (2020). Transesterification of sunflower oil to biodiesel fuel utilizing a novel K2CO3/Talc catalyst: Process optimizations and kinetics investigations. Industrial Crops and Products, 156, 112846. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2020.112846
  8. Kadivar, S., De Clercq, N., Danthine, S., Dewettinck, K. (2016). Crystallization and polymorphic behavior of enzymatically produced sunflower oil based cocoa butter equivalents. European Journal of Lipid Science and Technology, 118 (10), 1521–1538. https://doi.org/10.1002/ejlt.201500267
  9. Bootello, M. A., Chong, P. S., Máñez, Á., Garcés, R., Martínez‐Force, E., Salas, J. J. (2018). Characterization of Sunflower Stearin‐Based Confectionary Fats in Bulk and in Compound Coatings. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 95 (9), 1139–1150. https://doi.org/10.1002/aocs.12126
  10. Zhu, T., Weng, H., Zhang, X., Wu, H., Li, B. (2018). Mechanistic insight into the relationship between triacylglycerol and crystallization of lipase-catalyzed interesterified blend of palm stearin and vegetable oil. Food Chemistry, 260, 306–316. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.03.147
  11. Zhu, T., Zhang, X., Chen, Z., Li, B., Wu, H. (2020). Understanding the relationship between physical properties and crystallization behavior of interesterified blend-based fast-frozen special fat with varied triacylglycerol composition. LWT, 131, 109799. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.109799
  12. Ming, L. O., Ghazali, H. M., Chiew Let, C. (1999). Use of enzymatic transesterified palm stearin-sunflower oil blends in the preparation of table margarine formulation. Food Chemistry, 64 (1), 83–88. https://doi.org/10.1016/s0308-8146(98)00083-1
  13. Farmani, J., Hamedi, M., Safari, M., Madadlou, A. (2007). Trans-free Iranian vanaspati through enzymatic and chemical transesterification of triple blends of fully hydrogenated soybean, rapeseed and sunflower oils. Food Chemistry, 102 (3), 827–833. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2006.06.015
  14. Rodríguez, A., Castro, E., Salinas, M. C., López, R., Miranda, M. (2001). Interesterification of tallow and sunflower oil. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 78 (4), 431–436. https://doi.org/10.1007/s11746-001-0280-5
  15. Salas, J. J., Bootello, M. A., Piispa, E., Hornyák, L., Venegas-Calerón, M., Martínez-Force, E., Garcés, R. (2023). The effect of enzymatic interesterification on the high oleic-high stearic sunflower oil fractionation and the physico-chemical properties of stearins. LWT, 184, 115042. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2023.115042
  16. Sytnik, N., Demydov, I., Kunitsa, E. (2015). Effectiveness research of new catalyst for oil and fat interesterification by using chromatographic analysis. Technology Audit and Production Reserves, 6 (4 (26)), 8–13. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.53285
Визначення раціональних параметрів технології хімічного переетерифікування соняшникової олії

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-30

Як цитувати

Корчак, М. М., Шостя, А. М., Усенко, С. О., Флока, Л. В., Гнітій, Н. В., Морозова, Л. П., Главатчук, В. А., Марушко, Л. П., Некрасов, С. С., & Милостивий, Р. В. (2024). Визначення раціональних параметрів технології хімічного переетерифікування соняшникової олії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(6 (131), 26–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.313095

Номер

Том 5 № 6 (131) (2024): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Mykola Korchak, Anatolii Shostia, Svitlana Usenko, Liudmyla Floka, Nadiia Hnitii, Liubov Morozova, Vita Glavatchuk, Larysa Marushko, Serhii Nekrasov, Roman Mylostyvyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.