Визначення закономірності втрати цілісності ребристих плит в умовах пожежі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.313935Ключові слова:
вогнестійкість залізобетонних ребристих плит, моделювання пожежі, наскрізні тріщини, втрата цілісностіАнотація
У роботі проведені дослідження з оцінювання вогнестійкості залізобетонних ребристих плит при настанні граничного стану втрати цілісності. У EN 1992-1-2 відсутні розрахункові методики визначення межі вогнестійкості залізобетонних плит при настанні граничного стану втрати цілісності. Наукові праці зосереджені на двох граничних станах вогнестійкості: несучій спроможності та теплоізолювальній здатності. Експериментальні випробування піддаються критиці через труднощі у фіксуванні ознак настання граничного стану втрати цілісності, зокрема через необхідність контролю необігрівної поверхні ребристої плити під час пожежі при дії механічного навантаженням. Отже методики проведення розрахунку щодо оцінювання вогнестійкості залізобетонних ребристих плит за настанням граничного стану втрати цілісності немає. При цьому для забезпечення безпечної евакуації людей при виникненні пожежі, запобігання поширенню пожежі, а також проведення ефективної роботи рятувальників необхідно застосування будівельних конструкцій з гарантованими класами вогнестійкості.
У роботі представлені результати вирішення теплотехнічної та статичної задач, які стосуються розподілу температури та напружено-деформованого стану досліджуваної ребристої плити. Проведенні дослідження щодо вогнестійкості залізобетонних ребристих плит з урахуванням настання граничного стану втрати цілісності надали можливість встановити залежність межі вогнестійкості цих конструкцій за втратою цілісності від рівня прикладеного механічного навантаження. Отриманий графік залежності дозволяє проводити оцінювання залізобетонних ребристих плит за критерієм настання граничного стану втрати цілісності, що надає можливість визначати більш об’єктивно вогнестійкість
Посилання
- Hu, R., Chen, K., Jiang, W., Luo, H. (2024). IFC data extension for real-time safety monitoring of automated construction in high-rise building projects. Automation in Construction, 162, 105408. https://doi.org/10.1016/j.autcon.2024.105408
- Salihu, F., Guri, Z., Cvetkovska, M., Pllana, F. (2023). Fire Resistance Analysis of Two-Way Reinforced Concrete Slabs. Civil Engineering Journal, 9 (5), 1085–1104. https://doi.org/10.28991/cej-2023-09-05-05
- Eurocodes. Background and applications: structural fire design. Worked examples (2014). European Union. https://doi.org/10.2788/85432
- Sidnei, S., Berezovskyi, A., Kasiarum, S., Lytvynenko, O., Chastokolenko, I. (2023). Revealing patterns in the behavior of a reinforced concrete slab in fire based on determining its stressed and deformed state. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (7 (125)), 43–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289930
- Vasilchenko, A., Danilin, O., Lutsenko, T., Ruban, A. (2021). Features of Evaluation of Fire Resistance of Reinforced Concrete Ribbed Slab under Combined Effect “Explosion-Fire.” Materials Science Forum, 1038, 492–499. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/msf.1038.492
- Buchanan, A. H., Abu, A. K. (2016). Structural Design for Fire Safety. John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/9781118700402
- Dzidic, S. (2023). Fire Resistance of Reinforced Concrete Slabs. Reinforced Concrete Structures - Innovations in Materials, Design and Analysis. https://doi.org/10.5772/intechopen.1001046
- Kildashti, K., Katwal, U., Tao, Z., Tam, V. (2024). Numerical simulation of steel-concrete composite beams and slabs at elevated temperatures. Engineering Structures, 315, 118297. https://doi.org/10.1016/j.engstruct.2024.118297
- Nuianzin, O., Kozak, A., Kostenko, V., Kryshtal, M., Nuianzin, V., Nekora, O. (2023). The research of the fire resistance limits of a reinforced concrete slab according to the results of fire tests without mechanical load. Strength of Materials and Theory of Structures, 110, 264–276. https://doi.org/10.32347/2410-2547.2023.110.264-276
- Qin, D., Gao, P., Aslam, F., Sufian, M., Alabduljabbar, H. (2022). A comprehensive review on fire damage assessment of reinforced concrete structures. Case Studies in Construction Materials, 16, e00843. https://doi.org/10.1016/j.cscm.2021.e00843
- Sidnei, S., Nuianzin, V., Kostenko, T., Berezovskyi, A., Wąsik, W. (2023). A Method of Evaluating the Destruction of a Reinforced Concrete Hollow Core Slab for Ensuring Fire Resistance. Journal of Engineering Sciences, 10 (2), D1–D7. https://doi.org/10.21272/jes.2023.10(2).d1
- Sidnei, S., Myroshnyk, O., Kovalov, A., Veselivskyi, R., Hryhorenko, K., Shnal, T., Matsyk, I. (2024). Identifying the evolution of through cracks in iron-reinforced hollow slabs under the influence of a standard fire temperature mode. Applied Mechanics, 4 (7 (130)), 70–77. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310520
- Perehin, A., Nuianzin, O., Shnal, T., Shchipets, S., Myroshnyk, O. (2023). Improvement of means for assessing fire resistance of fragments of reinforced concrete structures. AIP Conference Proceedings. https://doi.org/10.1063/5.0120061
- Kovalov, A., Otrosh, Y., Ostroverkh, O., Hrushovinchuk, O., Savchenko, O. (2018). Fire resistance evaluation of reinforced concrete floors with fire-retardant coating by calculation and experimental method. E3S Web of Conferences, 60, 00003. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186000003
- Li, B., Lin, Y. Q., Zhang, H. L., Ma, M. J. (2019). Fire Behavior of the Assembled Monolithic Hollow‐Ribbed Slabs. Advances in Civil Engineering, 2019 (1). https://doi.org/10.1155/2019/8921502
- Zafarullah, N., Ameir, E., Nakayama, A., Muhammad Bilal, H. S. (2022). Determination of structural reliability of a reinforced concrete slab under fire Load. E3S Web of Conferences, 347, 01009. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202234701009
- Law, A., Bisby, L. (2020). The rise and rise of fire resistance. Fire Safety Journal, 116, 103188. https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2020.103188
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Stanislav Sidnei, Serhii Gonchar, Maxim Zhuravskij, Ihor Matsyk, Ihor Nozhko, Olena Petukhova, Taras Shnal, Viktor Vykhrystenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
