Розробка методу автоматичного управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації

Автор(и)

  • Сергій Вікторович Герасимов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-1810-0387
  • Сергій Петрович Євсеєв National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Україна https://orcid.org/0000-0003-1647-6444
  • Станіслав Валерійович Мілевський Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-5087-7036
  • Назар Семенович Баліцький Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0003-3421-9839
  • Віктор Федорович Заїка Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-2394-4317
  • Сергій Іванович Поваляєв Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9027-0132
  • Сергій Олександрович Головашич Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0009-0004-2468-1952
  • Олександр Миколайович Гук Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-0311-7162
  • Антон Олександрович Смірнов Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0003-4121-3902
  • Костянтин Вадимович Рубель Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Україна https://orcid.org/0009-0008-4773-1093

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.319058

Ключові слова:

захист інформації, автоматичне управління засобами моніторингу, моніторинг об’єктів захисту інформації

Анотація

Для сучасного етапу розвитку науки і техніки актуальності набуває проблема захисту інформації від несанкціонованого доступу. Об’єктом дослідження є процес моніторингу об’єктів захисту інформації для своєчасного виявлення та закриття каналів витоку. Предметом дослідження є забезпечення автоматичного управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації.

У статті наводяться результати розробки методу автоматичного управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації за рахунок удосконалення процесу управління із урахуванням особливостей впливу потенційних загроз. Перевага даного дослідження полягає у залученні штучного інтелекту до моніторингу об’єктів захисту інформації з метою своєчасного виявлення нових загроз щодо каналів витоку. Суть методу полягає у використанні кібернетичного підходу до розробки адаптивних систем управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації. Розглядається структура методу моделювання, порядок оцінювання адекватності та точності визначення параметрів моніторингу об’єктів захисту інформації. Обґрунтовуються пропозиції щодо реалізації методу управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації на основі асоціативних управляючих пристроїв. Представлені схеми реалізації асоціативного управляючого пристрою визначення параметрів об’єкта захисту інформації, наводяться результати практичної реалізації запропонованого методу. Особливістю дослідження є розроблені асоціативні управляючі пристрої, які забезпечують накопичування знань в процесі навчання про загрози витоку інформації об’єкту захисту. Результати дослідження дозволяють підвищити якість виявлення загроз витоку інформації об’єкту захисту та врахувати можливі зміни щодо характеристик перспективних каналів витоку інформації

Біографії авторів

Сергій Вікторович Герасимов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра кібербезпеки

Сергій Петрович Євсеєв, National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра кібербезпеки

Станіслав Валерійович Мілевський, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра кібербезпеки

Назар Семенович Баліцький, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Доктор філософії, начальник відділу

Науково-організаційний відділ

Віктор Федорович Заїка, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра телекомунікаційних систем та мереж

Навчально-науковий інститут телекомунікацій

Сергій Іванович Поваляєв, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра деталей машин та теорії машин і механізмів

Сергій Олександрович Головашич, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра програмна інженерія та інтелектуальні технології управління

Олександр Миколайович Гук, Національний університет оборони України

Доктор філософії, старший викладач

Кафедра кіберборотьби

Інститут інформаційно-комунікаційних технологій та кібероборони

Антон Олександрович Смірнов, Харківський національний університет радіоелектроніки

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра безпеки інформаційних технологій

Костянтин Вадимович Рубель, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Аспірант

Кафедра менеджменту

Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва

Посилання

  1. Yevseiev, S., Hryshchuk, R., Molodetska, K., Nazarkevych, M., Hrytsyk, V., Milov, O. et al.; Yevseiev, S., Hryshchuk, R., Molodetska, K., Nazarkevych, M. (Eds.) (2022). Modeling of security systems for critical infrastructure facilities. Kharkiv: РС ТЕСHNOLOGY СЕNTЕR, 196. https://doi.org/10.15587/978-617-7319-57-2
  2. Balitskyi, N., Іvanyk, E., Bolkot, P., Ilkiv, I., Smychok, V., Vankevych, P. (2022). Adaptation of extreme planning methodology to optimize the functioning of training simulators for personnel of the army land divisions. The scientific heritage, 1 (83 (83)), 29–32. https://doi.org/10.33577/2312-4458.23.2020.79-85
  3. Shmatko, O., Herasymov, S., Lysetskyi, Y., Yevseiev, S., Sievierinov, О., Voitko, T. et al. (2023). Development of the automated decision-making system synthesis method in the management of information security channels. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (9 (126)), 39–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.293511
  4. Kоshevoy, N. D., Kostenko, E. M., Pavlyk, A. V., Koshevaya, I. I., Rozhnova, T. G. (2019). Research of multiple plans in multi-factor experiments with a minimum number of transitions of levels of factors. Radio Electronics, Computer Science, Control, 2, 53–59. https://doi.org/10.15588/1607-3274-2019-2-6
  5. Prabu, A. V., Kumar, G. S., Rajasoundaran, S., Malla, P. P., Routray, S., Mukherjee, A. (2021). Internet of things‐based deeply proficient monitoring and protection system for crop field. Expert Systems, 39 (5). https://doi.org/10.1111/exsy.12876
  6. Khudyntsev, M., Lebid, O., Bychenok, M., Zhylin, A., Davydiuk, A. (2023). Network Monitoring Index in the Information Security Management System of Critical Information Infrastructure Objects. Information and Communication Technologies and Sustainable Development, 270–290. https://doi.org/10.1007/978-3-031-46880-3_17
  7. Li, Z., Lin, Q., Wu, Y.-C., Ng, D. W. K., Nallanathan, A. (2024). Enhancing Physical Layer Security With RIS Under Multi-Antenna Eavesdroppers and Spatially Correlated Channel Uncertainties. IEEE Transactions on Communications, 72 (3), 1532–1547. https://doi.org/10.1109/tcomm.2023.3333919
  8. Mizuno, T., Nishikawa, H., Kong, X., Tomiyama, H. (2023). Empirical analysis of power side-channel leakage of high-level synthesis designed AES circuits. International Journal of Reconfigurable and Embedded Systems (IJRES), 12 (3), 305. https://doi.org/10.11591/ijres.v12.i3.pp305-319
  9. Sun, Q., Liu, X., Sun, Y., Wang, M., Han, X., Chen, X. (2021). A Security Wireless Monitoring and Automatic Protection System for CCEL. Wireless Communications and Mobile Computing, 2021 (1). https://doi.org/10.1155/2021/6652246
  10. Qiu, X., Yu, J., Zhuang, W., Li, G., Sun, X. (2023). Channel Prediction-Based Security Authentication for Artificial Intelligence of Things. Sensors, 23 (15), 6711. https://doi.org/10.3390/s23156711
  11. Marumoto, K., Suzuki, N., Shibata, Y., Takeuchi, A., Takami, A., Yamakawa, A. et al. (2024). Comparison between a manual monitoring method based on active sampling and an automatic active monitoring method at urban and rural sites: Toward the accumulation of comparable data for effectiveness evaluation of the Minamata Convention. Environmental Monitoring and Contaminants Research, 4, 55–68. https://doi.org/10.5985/emcr.20230015
  12. Culbreth, S., Graham, S. (2023). Demonstrating Redundancy Advantages of a Three-Channel Communication Protocol. International Conference on Cyber Warfare and Security, 18 (1), 513–522. https://doi.org/10.34190/iccws.18.1.964
  13. Ramos Luna, J. P., Ibarra Villegas, F. J., Pérez Wences, C. (2024). Automatic method for collecting and monitoring fault codes in industrial processes guided by PLCs. Revista de Ciencias Tecnológicas, 7 (3), e361. https://doi.org/10.37636/recit.v7n3e361
  14. Marabissi, D., Abrardo, A., Mucchi, L. (2023). A new framework for Physical Layer Security in HetNets based on Radio Resource Allocation and Reinforcement Learning. Mobile Networks and Applications, 28 (4), 1473–1481. https://doi.org/10.1007/s11036-023-02149-z
  15. Díaz, Á., Kaschel, H. (2023). Scalable Electronic Health Record Management System Using a Dual-Channel Blockchain Hyperledger Fabric. Systems, 11 (7), 346. https://doi.org/10.3390/systems11070346
  16. Wang, L., Zhang, X., Bai, C., Xie, H., Li, J., Ge, J. et al. (2024). Rapid automatic multiple moving objects detection method based on feature extraction from images with non-sidereal tracking. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 534 (1), 385–399. https://doi.org/10.1093/mnras/stae2073
  17. Fedushko, S., Molodetska, K., Syerov, Y. (2023). Analytical method to improve the decision-making criteria approach in managing digital social channels. Heliyon, 9 (6), e16828. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e16828
  18. Herasymov, S., Tkachov, A., Bazarnyi, S. (2024). Complex method of determining the location of social network agents in the interests of information operations. Advanced Information Systems, 8 (1), 31–36. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2024.1.04
  19. Wen, Y., Wang, M., Wang, G., Ariyachandra, M., Brilakis, I., Xiao, L. (2024). An Integrated Solution for Automatic 3D Object-based Information Retrieval. Apollo - University of Cambridge Repository. https://doi.org/10.17863/CAM.107961
  20. Huang, R. (2024). Protection of Personal Information of Workers under Algorithmic Monitoring. Communications in Humanities Research, 33 (1), 198–204. https://doi.org/10.54254/2753-7064/33/20240094
  21. Mookerjee, R., Samuel, J. (2023). Managing the security of information systems with partially observable vulnerability. Production and Operations Management, 32 (9), 2902–2920. https://doi.org/10.1111/poms.14015
  22. Nguyen, T. B. D., Le, V. H., Tran, D. C. (2023). Safety Warnings for Technical Status of Port Structure by Automatic Monitoring in Vietnam. Proceedings of the 4th International Conference on Sustainability in Civil Engineering, 665–672. https://doi.org/10.1007/978-981-99-2345-8_68
  23. Abba, S., Bizi, A. M., Lee, J.-A., Bakouri, S., Crespo, M. L. (2024). Real-time object detection, tracking, and monitoring framework for security surveillance systems. Heliyon, 10 (15), e34922. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e34922
  24. Yevseiev, S., Kuznietsov, O., Herasimov, S., Horielyshev, S., Karlov, A., Kovalov, I. et al. (2021). Development of an optimization method for measuring the Doppler frequency of a packet taking into account the fluctuations of the initial phases of its radio pulses. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (9 (110)), 6–15. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.229221
  25. Yevseiev, S., Ponomarenko, V., Laptiev, O., Milov, O., Korol, O., Milevskyi, S. et al.; Yevseiev, S., Ponomarenko, V., Laptiev, O., Milov, O. (Eds.) (2021). Synergy of building cybersecurity systems. Kharkiv: РС ТЕСHNOLOGY СЕNTЕR, 188. https://doi.org/10.15587/978-617-7319-31-2
  26. Derevickiy, D. P., Fradkov, A. L. (1981). Prikladnaya teoriya diskretnyh adaptivnyh sistem upravleniya. Moscow: Nauka, 215.
  27. Yevseiev, S., Milevskyi, S., Sokol, V., Yemanov, V., Volobuiev, A., Dakova, L. et al. (2024). Development of functionality principles for the automated data transmission system through wireless communication channels to ensure information protection. Information and Controlling System, 4 (9 (130)), 18–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310547
Розробка методу автоматичного управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Герасимов, С. В., Євсеєв, С. П., Мілевський, С. В., Баліцький, Н. С., Заїка, В. Ф., Поваляєв, С. І., Головашич, С. О., Гук, О. М., Смірнов, А. О., & Рубель, К. В. (2024). Розробка методу автоматичного управління засобами моніторингу об’єктів захисту інформації. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(9 (132), 25–38. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.319058

Номер

Том 6 № 9 (132) (2024): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Serhii Herasymov, Serhii Yevseiev, Stanislav Milevskyi, Nazar Balitskyi, Viktor Zaika, Serhii Povaliaiev, Sergii Golovashych, Oleksandr Huk, Anton Smirnov, Kostiantyn Rubel

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.