Прогнозування параметрів гідророзриву пласта в теригенних колекторах ракитнянського родовища з урахуванням геомеханічних властивостей порід

Автор(и)

  • Вікторія Петрівна Рубель Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Україна https://orcid.org/0000-0002-6053-9337
  • Вадим Ярославович Пшик Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Україна https://orcid.org/0009-0003-9059-7313

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.320430

Ключові слова:

гідравлічний розрив пласта, FracCADE, провідність тріщини, геометрія тріщини, теригенний колектор

Анотація

Об’єктом дослідження є процес утворення тріщини в теригенних колекторах Ракитнянського родовища, яке розташовано в Україні на території Харківської області. Досліджується утворення тріщин у продуктивногому горизонті, шляхом проектування гідравлічного розриву пласта (ГРП), який використовується для стимуляції припливу флюїду в умовах роботи свердловини №4. Цей метод передбачає використання інноваційних рідин для проведення ГРП, що дозволяє створити оптимальну геометрію закріпленої тріщини, отримати достатню її провідність та в кінцевому результаті підвищити продуктивність свердловини.

ГРП є одним з найефективніших методів підвищення дебіту свердловин, особливо в умовах низькопроникних і складних за будовою пластів. Ця технологія широко застосовується в нафтогазовій промисловості для розробки як традиційних, так і нетрадиційних колекторів. Завдяки створенню системи тріщин у пласті, ГРП дозволяє:

– покращити проникність навколосвердловинної зони пласта;

– збільшити площу фільтрації флюїду по пласту до свердловини;

– змінити напрямок потоку флюїду в пласті;

В результаті проведеного основного ГРП отримали тріщину, напівдовжиною 136,9 м, загальною висотою розриву 36,5 м та шириною від 0,0 мм до 3,7 мм з середнім значенням 1,5 мм. Таким чином, утворилася довша тріщина ніж проєктувалася при зменшених її параметрах геометрії профілю. Тріщина утворилася при високому середньому тиску на усті свердловини 560 кгс/см2. У процесі основного ГРП було закачано 120 м3 рідини і 23,9 т пропанту та досягнуто його середню концентрацію в 2,57 кг/м2, що створило умови для збереження основної тріщини і каналів, їх закріплення та забезпечило гарну проникність.

Результати моделювання, отримані за допомогою програмного забезпечення FracCADE, були успішно застосовані в проєкті з розробки Ракитнянського газового родовища в Харківській області. Завдяки оптимізації процесу ГРП в умовах складних геологічних структур вдалося збільшити дебіт свердловин більше ніж у 35 разів і знизити витрати

Біографії авторів

Вікторія Петрівна Рубель, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра нафтогазової інженерії та технологій

Вадим Ярославович Пшик, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Аспірант

Кафедра нафтогазової інженерії та технологій

Посилання

  1. Yu, J., Li, N., Hui, B., Zhao, W., Li, Y., Kang, J. et al. (2024). Experimental simulation of fracture propagation and extension in hydraulic fracturing: A state-of-the-art review. Fuel, 363, 131021. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2024.131021
  2. Sherratt, J., Sharifi Haddad, A., Rafati, R. (2023). Modifying the orientation of hydraulically fractured wells in tight reservoirs: The effect of in-situ stresses and natural fracture toughness. Geomechanics for Energy and the Environment, 36, 100507. https://doi.org/10.1016/j.gete.2023.100507
  3. Petruniak, M., Rubel, V., Chevhanova, V., Kulakova, S. (2021). Application of grout slurries with the defecate addition for effective well cementing. Mining of Mineral Deposits, 15 (1), 59–65. https://doi.org/10.33271/mining15.01.059
  4. Rubel, V., Rubel, V., Surzhko, T., Goshovskyi, S. (2024). Determining the effect of vibrating wave swabbing on the functional processes in carbonate low-permeability reservoirs. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (1 (128)), 14–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299970
  5. Sakha, M., Nejati, M., Driesner, T. (2023). On the initiation of hydraulic fractures in anisotropic rocks. International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences, 169, 105429. https://doi.org/10.1016/j.ijrmms.2023.105429
  6. Zhao, M., Yuan, B., Liu, Y., Zhang, W., Zhang, X., Guo, W. (2024). Dynamic prediction of fracture propagation in horizontal well hydraulic fracturing: A data-driven approach for geo-energy exploitation. Geoenergy Science and Engineering, 241, 213182. https://doi.org/10.1016/j.geoen.2024.213182
  7. Sun, Y., Chen, B., Edwards, M. G., Li, C. (2021). Investigation of hydraulic fracture branching in porous media with a hybrid finite element and peridynamic approach. Theoretical and Applied Fracture Mechanics, 116, 103133. https://doi.org/10.1016/j.tafmec.2021.103133
  8. Li, X., Lei, X., Li, Q. (2023). Laboratory hydraulic fracturing in layered tight sandstones using acoustic emission monitoring. Geoenergy Science and Engineering, 223, 211510. https://doi.org/10.1016/j.geoen.2023.211510
  9. Li, M., Guo, P., Stolle, D., Sun, S., Liang, L. (2021). Modeling hydraulic fracture propagation in a saturated porous rock media based on EPHF method. Journal of Natural Gas Science and Engineering, 89, 103887. https://doi.org/10.1016/j.jngse.2021.103887
  10. Wang, F., Liu, W., Deng, J., Xu, K., Xing, C., Yan, K. (2024). Hydraulic fracture propagation research in layered rocks based on 3D FEM modeling and laboratory experiments. Geoenergy Science and Engineering, 234, 212670. https://doi.org/10.1016/j.geoen.2024.212670
  11. Biletskyi, V., Horobets, L., Fyk, M., Al-Sultan, M. (2018). Theoretical background of rock failure at hydraulic seam fracture and aftereffect analysis. Mining of Mineral Deposits, 12 (3), 45–55. https://doi.org/10.15407/mining12.03.045
Прогнозування параметрів гідророзриву пласта в теригенних колекторах ракитнянського родовища з урахуванням геомеханічних властивостей порід

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-05

Як цитувати

Рубель, В. П., & Пшик, В. Я. (2025). Прогнозування параметрів гідророзриву пласта в теригенних колекторах ракитнянського родовища з урахуванням геомеханічних властивостей порід. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(1 (133), 90–98. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.320430

Номер

Розділ

Виробничо-технологічні системи