Розробка методу визначення координат повітряного об’єкту мережею двох SDR приймачів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.323336Ключові слова:
повітряний об’єкт, мережа SDR приймачів, тріангуляційний методАнотація
Об’єктом дослідження є процес визначення координат повітряного об’єкту. Основна гіпотеза дослідження полягала в тому, що використання мережі двох Software-Defined Radio (SDR) приймачів дозволить визначити координати повітряного об’єкту. Визначені координати можуть бути використані у якості попередньої цілевказівки радару.
Удосконалено метод визначення координат повітряного об’єкту мережею двох SDR приймачів, який, на відміну від відомих, передбачає:
– використання сигналів бортових систем повітряного об’єкта;
– у якості елементів мережі використання SDR приймачів;
– використання тріангуляційного методу визначення координат повітряного об’єкта.
Проведено оцінювання точності визначення координат повітряного об’єкту мережею двох SDR приймачів. Встановлено, що:
– точність вимірювань координат повітряного об’єкта різко знижується при наближенні полярного кута спостереження з середини бази до 0 або π;
– найменшу помилку вимірювання координат можна забезпечити при знаходження повітряного об’єкта на траверсі до середини бази і коли відстань до повітряного об’єкта близька до величини бази;
– при малих базах сильніше, чим при великих, виражена нерівномірність залежності помилки визначення координат від положення повітряного об’єкта щодо SDR приймачів;
– на великій дальності значення помилок при малих базах стрімко зростають, що обумовлено насамперед малим кутом перетину ліній пеленгів;
– SDR приймачі доцільно розміщувати один від одного на достатньо великій відстані (значення, що рекомендовано: (1–3) величини відстані до повітряного об’єкта);
– похибки вимірювання координат повітряного об’єкта мають значення (250–350) м у достатньо широкому діапазоні напрямів;
– при зменшенні величини бази похибки швидко зростають (досягають величину більше 1000 м) при відхиленні кута спостереження від напрямку 90º
Посилання
- Erl, J. (2022). Sensing digital objects in the air: Ultraleap introduces new technology. MIXED. Available at: https://mixed-news.com/en/sensing-digital-objects-in-the-air-ultraleap-introduces-new-technology/
- Sample, I. (2023). What do we know about the four flying objects shot down by the US? Available at: https://www.theguardian.com/world/2023/feb/13/what-do-we-know-about-the-four-flying-objects-shot-down-by-the-us
- British intelligence: Russian radar destroyed in missile attack on Belbek in Crimea (2024). Available at: https://mind.ua/en/news/20269399-british-intelligence-russian-radar-destroyed-in-missile-attack-on-belbek-in-crimea
- Carafano, J. J. (2022). Rapid advancements in military tech. Available at: https://www.gisreportsonline.com/r/military-technology
- Khudov, H., Kostianets, O., Kovalenko, O., Maslenko, O., Solomonenko, Y. (2023). Using Software-Defined radio receivers for determining the coordinates of low-visible aerial objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (124)), 61–73. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.286466
- Khudov, H., Makoveichuk, O., Kostyria, O., Butko, I., Poliakov, A., Kozhushko, Y. et al. (2024). Devising a method for determining the coordinates of an unmanned aerial vechicle via a network of portable spectrum analyzers. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (9 (132)), 97–107. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318551
- Boussel, P. (2024). The Golden Age of Drones: Military UAV Strategic Issues and Tactical Developments. Available at: https://trendsresearch.org/insight/the-golden-age-of-drones-military-uav-strategic-issues-and-tactical-developments/?srsltid=AfmBOoptC41niCzbAJGHOTcUhRGJp_WEW_y7hHLkJ_5hkabW_fIBS5sZ
- Melvin, W. L., Scheer, J. A. (2012). Principles of modern radar. Volume II, Advanced techniques. IET, 872. https://doi.org/10.1049/sbra020e
- Melvin, W. L., Scheer, J. A. (2013). Principles of modern radar. Volume III, Radar applications. IET, 820. https://doi.org/10.1049/sbra503e
- Bezouwen, J., Brandfass, M. (2017). Technology Trends for Future Radar. Available at: http://www.microwavejournal.com/articles/29367-technology-trends-for-future-radar
- Khudov, H. (2020). The Coherent Signals Processing Method in the Multiradar System of the Same Type Two-coordinate Surveillance Radars with Mechanical Azimuthal Rotation. International Journal of Emerging Trends in Engineering Research, 8 (6), 2624–2630. https://doi.org/10.30534/ijeter/2020/66862020
- Bhatta, A., Mishra, A. K. (2017). GSM-based commsense system to measure and estimate environmental changes. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 32 (2), 54–67. https://doi.org/10.1109/maes.2017.150272
- Lishchenko, V., Khudov, H., Tiutiunnyk, V., Kuprii, V., Zots, F., Misiyuk, G. (2019). The Method of Increasing the Detection Range of Unmanned Aerial Vehicles In Multiradar Systems Based on Surveillance Radars. 2019 IEEE 39th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO), 559–562. https://doi.org/10.1109/elnano.2019.8783263
- Mantilla-Gaviria, I. A., Leonardi, M., Balbastre-Tejedor, J. V., de los Reyes, E. (2013). On the application of singular value decomposition and Tikhonov regularization to ill-posed problems in hyperbolic passive location. Mathematical and Computer Modelling, 57 (7-8), 1999–2008. https://doi.org/10.1016/j.mcm.2012.03.004
- Khudov, H., Mynko, P., Ikhsanov, S., Diakonov, O., Kovalenko, O., Solomonenko, Y. et al. (2021). Development a method for determining the coordinates of air objects by radars with the additional use of multilateration technology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (113)), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.242935
- Luo, D., Wen, G. (2024). Distributed Phased Multiple-Input Multiple-Output Radars for Early Warning: Observation Area Generation. Remote Sensing, 16 (16), 3052. https://doi.org/10.3390/rs16163052
- Kalkan, Y. (2024). 20 Years of MIMO Radar. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 39 (3), 28–35. https://doi.org/10.1109/maes.2023.3349228
- Chang, L. ZALA Lancet. Loitering munition. Available at: https://www.militarytoday.com/aircraft/lancet.htm
- Weber, C., Peter, M., Felhauer, T. (2015). Automatic modulation classification technique for radio monitoring. Electronics Letters, 51 (10), 794–796. https://doi.org/10.1049/el.2015.0610
- Barabash, O., Kyrianov, A. (2023). Development of control laws of unmanned aerial vehicles for performing group flight at the straight-line horizontal flight stage. Advanced Information Systems, 7 (4), 13–20. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2023.4.02
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Hennadii Khudov, Andrii Hryzo, Oleksandr Oleksenko, Iurii Repilo, Bohdan Lisohorskyi, Andrii Poliakov, Yaroslav Kozhushko, Serhii Melnyk, Oleh Bilous, Serhii Sukonko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
