Розробка фреймворку для безсерверної розподіленої обробки даних з використанням черг
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.335723Ключові слова:
безсерверна архітектура, гностичне автоматичне масштабування, хмарні обчислення, розподілена обробка данихАнотація
Об’єктом дослідження є організація розподіленої обробки даних у хмарних середовищах з використанням безсерверних обчислень. Розвиток безсерверних обчислень спричинив зміну підходів до побудови архітектури додатків, які розгортаються у хмарі. Можливість абстрагуватися від управління інфраструктурою досягаючи при цьому економічної ефективності стає надзвичайно важливою проблемою, яка потребує створення нових інструментів. Одним із таких інструментів є новий фреймворк, який дозволяє динамічно масштабувати обчислювальні ресурси в залежності від робочого навантаження, зберігати стан процесу обчислень за допомогою DynamoDB та забезпечує відстеження прогресу в режимі реального часу. Для тестування запропонованого фреймворку створено та розгорнуто безсерверний додаток для розподіленої генерації PDF документів. Емуляція реального навантаження відбувалася за допомогою Locust, на вхід додатку подавалися файли, які містили 1025132 записами. Результати експериментів показали, що додаток став працювати на 25,8% швидше, пропускна здатність зросла на 21,3%, а кількість холодних запусків зменшилася до 3% у порівнянні з класичним масштабуванням. Додатково визначено основні напрямки подальших досліджень щодо розвитку та вдосконалення розробленого фреймворку. Це дослідження представляє можливості прогнозного автоматичного масштабування з використанням моделей напівмарковських процесів у безсерверному середовищі. На відміну від традиційних реактивних підходів, запропонований підхід заздалегідь передбачає зміни та проактивно масштабує частини застосунку, що дозволяє зменшити затримки та уникнути холодних запусків. Фреймворк може бути використаний як основа для розробки безсерверних додатків для розподіленої обробки даних з використанням черг повідомлень та можливістю моніторингу процесу обробки в реальному часі
Посилання
- Thumala, S. (2020). Building Highly Resilient Architectures in the Cloud. Nanotechnology Perceptions, 16 (2), 264–284.
- Mampage, A., Karunasekera, S., Buyya, R. (2025). A deep reinforcement learning based algorithm for time and cost optimized scaling of serverless applications. Future Generation Computer Systems, 173, 107873. https://doi.org/10.1016/j.future.2025.107873
- Sohani, M., Jain, S. C. (2021). A Predictive Priority-Based Dynamic Resource Provisioning Scheme With Load Balancing in Heterogeneous Cloud Computing. IEEE Access, 9, 62653–62664. https://doi.org/10.1109/access.2021.3074833
- Beikzadeh Abbasi, F., Rezaee, A., Adabi, S., Movaghar, A. (2023). Fault-tolerant scheduling of graph-based loads on fog/cloud environments with multi-level queues and LSTM-based workload prediction. Computer Networks, 235, 109964. https://doi.org/10.1016/j.comnet.2023.109964
- Ghorbian, M., Ghobaei-Arani, M. (2024). A survey on the cold start latency approaches in serverless computing: an optimization-based perspective. Computing, 106 (11), 3755–3809. https://doi.org/10.1007/s00607-024-01335-5
- Tari, M., Ghobaei-Arani, M., Pouramini, J., Ghorbian, M. (2024). Auto-scaling mechanisms in serverless computing: A comprehensive review. Computer Science Review, 53, 100650. https://doi.org/10.1016/j.cosrev.2024.100650
- Manchana, R. (2020). Operationalizing Batch Workloads in the Cloud with Case Studies. International Journal of Science and Research (IJSR), 9 (7), 2031–2041. https://doi.org/10.21275/sr24820052154
- Alharthi, S., Alshamsi, A., Alseiari, A., Alwarafy, A. (2024). Auto-Scaling Techniques in Cloud Computing: Issues and Research Directions. Sensors, 24 (17), 5551. https://doi.org/10.3390/s24175551
- Taha, M. B., Sanjalawe, Y., Al-Daraiseh, A., Fraihat, S., Al-E’mari, S. R. (2024). Proactive Auto-Scaling for Service Function Chains in Cloud Computing Based on Deep Learning. IEEE Access, 12, 38575–38593. https://doi.org/10.1109/access.2024.3375772
- Verma, S., Bala, A. (2021). Auto-scaling techniques for IoT-based cloud applications: a review. Cluster Computing, 24 (3), 2425–2459. https://doi.org/10.1007/s10586-021-03265-9
- Kyrychenko, O. (2024). Real-time communication tools for web applications in a cloud environment. The 13th International Conference on Electronics, Communications and Computing's (IC ECCO), 127–128. Available at: https://ecco.utm.md/wp-content/uploads/2024/12/IC-ECCO-2024-AbstractBookBN.pdf
- Nastic, S., Rausch, T., Scekic, O., Dustdar, S., Gusev, M., Koteska, B. et al. (2017). A Serverless Real-Time Data Analytics Platform for Edge Computing. IEEE Internet Computing, 21 (4), 64–71. https://doi.org/10.1109/mic.2017.2911430
- Kaur, N., Mittal, A. (2021). Fog Computing Serverless Architecture for Real Time Unpredictable Traffic. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 1022 (1), 012026. https://doi.org/10.1088/1757-899x/1022/1/012026
- Amazon Simple Storage Service Documentation. Amazon Web Services. Available at: https://docs.aws.amazon.com/s3
- Amazon Simple Queue Service. Amazon Web Services. Available at: https://aws.amazon.com/sqs
- Amazon Web Services. (2025). What is AWS Lambda? Available at: https://docs.aws.amazon.com/lambda/latest/dg/welcome.html
- Amazon Web Services. (2025). Amazon DynamoDB. Available at: https://aws.amazon.com/dynamodb/.
- What is AWS AppSync? Amazon Web Services. Available at: https://docs.aws.amazon.com/appsync/latest/devguide/what-is-appsync.html
- Amazon SageMaker. Amazon Web Services. Available at: https://aws.amazon.com/sagemaker/
- Amazon EventBridge. Amazon Web Services. Available at: https://aws.amazon.com/eventbridge/
- Rojas, L., Yepes, V., Garcia, J. (2025). Complex Dynamics and Intelligent Control: Advances, Challenges, and Applications in Mining and Industrial Processes. Mathematics, 13 (6), 961. https://doi.org/10.3390/math13060961
- Kyrychenkо, O. O., Ostapov, S. E., Kyrychenko, O. L. (2025). Optimization of SQS Configurations for Efficient Batch Data Processing. WSEAS Transactions On Systems, 24, 36–43. Portico. https://doi.org/10.37394/23202.2025.24.4
- Golec, M., Walia, G. K., Kumar, M., Cuadrado, F., Gill, S. S., Uhlig, S. (2024). Cold Start Latency in Serverless Computing: A Systematic Review, Taxonomy, and Future Directions. ACM Computing Surveys, 57 (3), 1–36. https://doi.org/10.1145/3700875
- Saravana Kumar, N., Selvakumara Samy, S. (2025). Cold Start Prediction and Provisioning Optimization in Serverless Computing Using Deep Learning. Concurrency and Computation: Practice and Experience, 37 (4-5). https://doi.org/10.1002/cpe.8392
- Nguyen, T. N. (2024). Holistic cold-start management in serverless computing cloud with deep learning for time series. Future Generation Computer Systems, 153, 312–325. https://doi.org/10.1016/j.future.2023.12.011
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Oleksandr Kyrychenko, Serhii Ostapov, Оksana Kyrychenko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.






