Розробка автоматизованого комплексу на основі міні-ТЕЦ з утилізацією диму у метанол

Автор(и)

  • Oleksandr Protsyshen Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0001-6241-3458
  • Oleksii Stopakevych Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна, 65029, Україна https://orcid.org/0000-0002-8318-6853
  • Andrii Stopakevych Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0003-1719-9071

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108572

Ключові слова:

утилізація вуглекислого газу, виробництво метанолу, кисню, електричної і теплової енергії

Анотація

Розроблена схема когенераційної установки, яка крім електричної і теплової енергії, виробляє метанол і кисень. Відмінною особливістю є те, що метанол виробляється з диму міні-ТЕЦ. Водень і кисень виробляються електролізом води. Електричну енергію для електролізу дає міні-ТЕЦ. Розроблено схеми автоматизації установок комплексу. Комп'ютерне моделювання та дослідження комплексу підтвердили відповідність функціонування комплексу очікуваних результатів

Біографії авторів

Oleksandr Protsyshen, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів 

Oleksii Stopakevych, Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна, 65029

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів і виробництв

Andrii Stopakevych, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автоматизації теплоенергетичних процесів 

Посилання

  1. Joshi, P. (2014). Carbone dioxide utilization: a comprehensive review. Int. J. Chem. Sci, 12 (4), 1208–1220.
  2. Stopakevych, A., Stopakevych, O., Tigariev, A. (2017). Development of computer–integrated systems for the automation of technological process of associated gas processing. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (87)), 55–63. doi: 10.15587/1729-4061.2017.99060
  3. Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2001 on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants. Official Journal of the European Communities, 44 (L 309), 1–21.
  4. Dimitrov, A. (2017) Introduction to Energy Technologies for Efficient Power Generation. CRC Press: Boca Raton, 245.
  5. Pastushenko, V. S., Stopakevych, A. A., Stopakevych, A. A. (2016). Model predictive control of distillation column in the carbon dioxide recycling in methanol technological process. Technology Audit and Production Reserves, 6 (2 (32)), 36–40. doi: 10.15587/2312-8372.2016.85613
  6. Dolgov, A. (2013). Problemy ukrainskoy elektroenergetiki i “Energeticheskaya strategiya Ukrainy do 2030». Elektrik, 11, 18–22.
  7. Badami, M., Camillieri, F., Portoraro, A., Vigliani, E. (2014). Energetic and economic assessment of cogeneration plants: A comparative design and experimental condition study. Energy, 71, 255–262. doi: 10.1016/j.energy.2014.04.063
  8. Gilewski, J., Montusiewicz, J. (2014). Combined systems of energy generation – A characterization and classification. Advances in Science and Technology Research Journal, 8 (23), 53–61.
  9. Špaček, M., Hradílek, Z. (2016). Automation and Control of Energetic Systems Using Cogeneration Unit in Industry. Advances in Intelligent Systems and Computing, 471–479. doi: 10.1007/978-3-319-33816-3_46
  10. Compernolle, T., Witters, N., Van Passel, S., Thewys, T. (2011). Analyzing a self-managed CHP system for greenhouse cultivation as a profitable way to reduce CO2-emissions. Energy, 36 (4), 1940–1947. doi: 10.1016/j.energy.2010.02.045
  11. Goeppert, A., Czaun, M., Jones, J.-P., Surya Prakash, G. K., Olah, G. A. (2014). Recycling of carbon dioxide to methanol and derived products – closing the loop. Chem. Soc. Rev., 43 (23), 7995–8048. doi: 10.1039/c4cs00122b
  12. Pastushenko, V. S., Stopakevich, A. A., Stopakevich, A. A. (2016). Informatsionno-vychislitel'naya sistema proektirovaniya tehnologicheskogo protsessa utilizatsii uglekislogo gaza v metanol i sistemy ego avtomatizatsii. Vestnik HNU, 243 (6), 226–230.
  13. Dimitriou, I., García-Gutiérrez, P., Elder, R. H., Cuéllar-Franca, R. M., Azapagic, A., Allen, R. W. K. (2015). Carbon dioxide utilisation for production of transport fuels: process and economic analysis. Energy Environ. Sci., 8 (6), 1775–1789. doi: 10.1039/c4ee04117h
  14. Van-Dal, É. S., Bouallou, C. (2013). Design and simulation of a methanol production plant from CO2 hydrogenation. Journal of Cleaner Production, 57, 38–45. doi: 10.1016/j.jclepro.2013.06.008
  15. Holladay, J. D., Hu, J., King, D. L., Wang, Y. (2009). An overview of hydrogen production technologies. Catalysis Today, 139 (4), 244–260. doi: 10.1016/j.cattod.2008.08.039
  16. Marshall, A., Børresen, B., Hagen, G., Tsypkin, M., Tunold, R. (2007). Hydrogen production by advanced proton exchange membrane (PEM) water electrolysers –Reduced energy consumption by improved electrocatalysis. Energy, 32 (4), 431–436. doi: 10.1016/j.energy.2006.07.014
  17. Mignard, D. (2003). Methanol synthesis from flue-gas CO2 and renewable electricity: a feasibility study. International Journal of Hydrogen Energy, 28 (4), 455–464. doi: 10.1016/s0360-3199(02)00082-4
  18. Rao, K. N. M. (2015). HYSYS and Aspen Plus in process design: a practical approach. FRG: Lambert Academic Publisher, 380.
  19. Ekwonu, M. C., Perry, S., Oyedoh, E. A. (2013). Modelling and simulation of gas engines using Aspen HYSYS, 6 (3), 1–4.
  20. Øi, L. E. (2007) Aspen HYSYS simulation of CO2 removal by amine absorption from a gas based power plant. SIMS2007 – 48 Scandinavian conference on simulation and modeling, Gøteborg, 73–81.
  21. Koh, J., Yoon, D., Oh, C. H. (2010). Simple Electrolyzer Model Development for High-Temperature Electrolysis System Analysis Using Solid Oxide Electrolysis Cell. Journal of Nuclear Science and Technology, 47 (7), 599–607. doi: 10.3327/jnst.47.599
  22. Kiyanov, N., Kryukov, O., Lopatnikov, S., Smirnov, A., Pribytkov, D. (2007). Proekty avtomatizatsii ventilyatornyh gradiren. Sovremennye tehnologii avtomatizatsii, 2, 64–70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-24

Як цитувати

Protsyshen, O., Stopakevych, O., & Stopakevych, A. (2017). Розробка автоматизованого комплексу на основі міні-ТЕЦ з утилізацією диму у метанол. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(2 (88), 61–67. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108572

Номер

Том 4 № 2 (88) (2017): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Системи управління в промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Oleksandr Protsyshen, Oleksii Stopakevych, Andrii Stopakevych

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.