Розробка біотехнології отримання дієтичної добавки на основі селенвмісних пробіотичних культур Lactobacillus acidophilus 412/307 і Bifidobacterium bifidum I

Автор(и)

  • Natalia Zykova Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0003-0119-1876
  • Leonid Kaprellyanz Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0003-2136-5669
  • Arsen Petrosyants Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0001-7670-1709
  • Alexander Zykov Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0001-8345-1015

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.120785

Ключові слова:

пробіотики, дієтичні добавки, селеніт натрію, лактобактерії, біфідобактерії, селенопротеїни, оптична густина

Анотація

Описано позитивний вплив пробіотиків на організм людини. Описана здатність пробіотичних мікроорганізмів накопичувати неорганічні форми селену, утворюючи органічні. Охарактеризовано вплив концентрацій селеніту натрію на приріст біомаси лакто- та біфідобактерій. Визначено умови максимального накопичення селену в культурах мікроорганізмів. Досліджено мікробіологічні та органолептичні показники створеної селенвмісної дієтичної добавки

Біографії авторів

Natalia Zykova, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Аспірант

Кафедра біохімії, мікробіології та фізіології харчування

Leonid Kaprellyanz, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра біохімії, мікробіології та фізіології харчування

Arsen Petrosyants, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра біохімії, мікробіології та фізіології харчування

Alexander Zykov, Одеська національна академія харчових технологій вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук

Кафедра процесів, обладнання та енергетичного менеджменту

Посилання

  1. Kapreliants, L. V., Yorhachova, K. I. (2003). Funktsionalni produkty. Odessa: Druk, 312.
  2. Spirichev, V. B. (2003). Obogashchenie pishchevyh produktov mikronutrientami: nauchnye podhody i prakticheskie resheniya. Pishchevaya promyshlennost', 3, 10–16.
  3. Kapreliants, L. V., Trehub, N. S. (2016). Kultyvuvannia bifido- i laktobakteriyi na seredovyshchakh iz selenitom natriyu. Kharchova nauka i tekhnolohiya, 10, 26–30.
  4. Reilly, C. (1998). Selenium: A new entrant into the functional food arena. Trends in Food Science & Technology, 9 (3), 114–118. doi: 10.1016/s0924-2244(98)00027-2
  5. Breton, J., Daniel, C., Dewulf, J., Pothion, S., Froux, N., Sauty, M. et. al. (2013). Gut microbiota limits heavy metals burden caused by chronic oral exposure. Toxicology Letters, 222 (2), 132–138. doi: 10.1016/j.toxlet.2013.07.021
  6. Goderska, K., Nowak, J., Czarnecki, Z. (2008). Comparison of Lactobacillus acidophilus and Bifidobacterium bifidum species in media supplemented with selected saccharides including prebiotics. Technologia Alimentaria, 7 (2), 5–20.
  7. Rajashree, K., Muthukumar, T. (2013). Selection of culture medium and conditions for the production of selenium enriched Saccharomyces cerevisiae. African journal of Biotechnology, 12 (20), 2972–2977.
  8. Chervonaya, S. S., Usacheva, O. A., Mirhaev, M. N. (2005). Vliyanie selenita natriya na rost drozhzhevyh kletok v proizvodtve piva. Mater. Mezhdunarodnogo s'ezda terapevtov i diagnostov, 194–195.
  9. L-selenomethionine as a source of selenium added for nutritional purposes to food supplements (2009). EFSA Journal, 7 (7), 1082. doi: 10.2903/j.efsa.2009.1082
  10. Baranovs'kiy, A. Yu., Kondrashina, E. A. (2002). Disbakterioz i disbioz kishechnika. Moscow: Grant, 224.
  11. Moyseenok, A. G., Kudryacheva, L. A., Rusina, E. D. (1996). Bifidobakterii i ih ispol'zovanie v klinike, meditsinskoy promyshlennosti i sel'skom hozyaystve. Moscow: Agropromizdat, 120.
  12. Picard, C., Fioramonti, J., Francois, A., Robinson, T., Neant, F., Matuchansky, C. (2005). Review article: bifidobacteria as probiotic agents – physiological effects and clinical benefits. Alimentary Pharmacology and Therapeutics, 22 (6), 495–512. doi: 10.1111/j.1365-2036.2005.02615.x
  13. Hadadji, M., Bensoltane, A. (2006). Growth and lactic acid production by Bifidobacterium longum and Lactobacillus acidophilus in goat’s milk. African Journal of Biotechnology, 5 (6), 505–509.
  14. Wisselink, H. W., Weusthuis, R. A., Eggink, G., Hugenholtz, J., Grobben, G. J. (2002). Mannitol production by lactic acid bacteria: a review. International Dairy Journal, 12 (2-3), 151–161. doi: 10.1016/s0958-6946(01)00153-4
  15. Ruas-Madiedo, P., Hugenholtz, J., Zoon, P. (2002). An overview of the functionality of exopolysaccharides produced by lactic acid bacteria. International Dairy Journal, 12 (2-3), 163–171. doi: 10.1016/s0958-6946(01)00160-1
  16. Fávaro-Trindade, C. S., Grosso, C. R. F. (2002). Microencapsulation of L. acidophilus (La-05) and B. lactis (Bb-12) and evaluation of their survival at the pH values of the stomach and in bile. Journal of Microencapsulation, 19 (4), 485–494. doi: 10.1080/02652040210140715
  17. Hassan, A. N., Frank, J. F., Shalabi, S. I. (2001). Factors affecting capsule size and production by lactic acid bacteria used as dairy starter cultures. International Journal of Food Microbiology, 64 (1-2), 199–203. doi: 10.1016/s0168-1605(00)00427-x
  18. Skal'naya, M. G., Notova, S. V. (2004). Makro- i mikroelementy v pitanii sovremennogo cheloveka: ekologo-fiziologicheskie i sotsial'nye aspekty. Moscow: ROSMEM, 300.
  19. Tapiero, H., Townsend, D. M., Tew, K. D. (2003). The antioxidant role of selenium and seleno-compounds. Biomedicine & Pharmacotherapy, 57 (3-4), 134–144. doi: 10.1016/s0753-3322(03)00035-0
  20. Gorelikova, G. A. (2008). Teoreticheskie i prakticheskie aspekty razrabotki pishchevyh produktov, obogashchennyh selenom. Moscow: Grant, 235.
  21. Zaretskaya, E. S., Gmoshinskiy, I. V., Mazo, V. K. (2002). Novye pishchevye istochniki mikroelementov: kontrol' kachestva. Rossiyskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii, 5.
  22. Sneddon, A. (2012). Selenium nutrition and its impact on health. Food & Health Innovation Service.
  23. Mikulasova, M., Dusinsky, R. (2013). Probiotic supplementation: What nurse practitioners need to know to recommend safe and effective formulations. J. Biomed Res. Int., 13, 78–94.
  24. Yazdi, M., Mahdavi, M., Setayesh, N., Esfandyar, M., Shahverdi, A. (2013). Selenium nanoparticle-enriched Lactobacillus brevis causes more efficient immune responses in vivo and reduces the liver metastasis in metastatic form of mouse breast cancer. DARU Journal of Pharmaceutical Sciences, 21 (1), 33. doi: 10.1186/2008-2231-21-33
  25. Tabasco, R., Paarup, T., Janer, C., Peláez, C., Requena, T. (2007). Selective enumeration and identification of mixed cultures of Streptococcus thermophilus, Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus, L. acidophilus, L. paracasei subsp. paracasei and Bifidobacterium lactis in fermented milk. International Dairy Journal, 17 (9), 1107–1114. doi: 10.1016/j.idairyj.2007.01.010
  26. Burrell, A. L., Dozier, W. A., Davis, A. J., Compton, M. M., Freeman, M. E., Vendrell, P. F., Ward, T. L. (2004). Responses of broilers to dietary zinc concentrations and sources in relation to environmental implications. British Poultry Science, 45 (2), 225–263. doi: 10.1080/00071660410001715867
  27. Kurek, E., Rusrczynska, A. (2016). Bio-transformation of selenium in Se-enriched bacterial strains of Lactobacillus casei. Raczniki Panstuowego zakladu hihieny, 67 (3), 253–262.
  28. Eszenyi, P., Sztrik, A., Babka, B., Prokisch, J. (2011). Elemental, Nano-Sized (100-500 nm) Selenium Production by Probiotic Lactic Acid Bacteria. International Journal of Bioscience, Biochemistry and Bioinformatics, 148–152. doi: 10.7763/ijbbb.2011.v1.27
  29. Kaprellyanz, L., Zykovа, N., Petrosyants, A., Zykov, A. (2018). Development of biotechnology of getting selenium nanostructures with Lactobacillus acidophilus culture. EUREKA: Life Sciences, 1, 54–60. doi: 10.21303/2504-5695.2018.00560

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-11

Як цитувати

Zykova, N., Kaprellyanz, L., Petrosyants, A., & Zykov, A. (2018). Розробка біотехнології отримання дієтичної добавки на основі селенвмісних пробіотичних культур Lactobacillus acidophilus 412/307 і Bifidobacterium bifidum I. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(11 (91), 40–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.120785

Номер

Том 1 № 11 (91) (2018): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Natalia Zykova, Leonid Kaprellyanz, Arsen Petrosyants, Alexander Zykov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.